05 червня 2019 року№ 857/4824/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі №1.380.2019.001653 (суддя Карп'як О.О., м.Львів) за її позовом до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, -
У квітні 2019 року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Академія) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 21398,46 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі.
Не погодившись з постановленою ухвалою її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В доводах апеляційної скарги відповідач наводячи норми матеріального та процесуального права посилаючись на їх невірне тлумачення, зокрема вказує, що даний позов слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Крім того, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив того, що даний позов не містить ознак публічно-правового спору, а походить з цивільних відносин, а саме невиконання умов цивільно-правової угоди, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм процесуального права з огляду на таке.
Пунктом 4 частини першої статті 171 КАС (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом та постановлення оскаржуваної ухвали) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Положеннями пункту 1 частини першої статті 4 КАС передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з пунктом 2 частини першої цієї ж статті публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач був зарахований на перший курс навчання до Академії відповідно до наказу начальника Академії від 21.07.2018 №64-КС (а.с.13).
Наказом від 31.08.2018 №223 (по строковій частині) відповідача зараховано до списків особового складу академії на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення - з обіду 31.08.2018 (а.с.14).
19.10.2019 відповідачем було подано рапорт про відрахування з числа курсантів Академії, у зв'язку з небажанням продовжувати навчання та зобов'язання ним відшкодувати витрати на утримання у вищому навчальному закладі (а.с.15).
Наказом начальника Академії від 02.01.2019 №1-КС та відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та направлено в розпорядження начальника 184 Навчального центру для подальшого проходження строкової військової служби (а.с.16).
Відповідно до наказу начальника Академії від 02.01.2019 №1 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Академії в сумі 28808,78 грн (а.с.17).
Згідно з частиною четвертою статті 5 КАС суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Вимогами частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачений обов'язок громадян, яких відраховано з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, відшкодувати витрати пов'язані з їх утриманням відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Згідно пункту 1 «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» затвердженого постановою КМУ від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок відшкодування) цей Порядок визначає механізми відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
З матеріалів справи видно, що відповідач був зарахований до списків особового складу на перший курс навчання до академії на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення - з обіду 31.08.2018 та проходив військову службу відповідно до умов укладеного контракту, що відноситься до публічної служби.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду, яка у своїх постановах, зокрема від 14 березня 2018 року, 31 жовтня 2018 року у справах №№14-18цс18, 11-750апп18 відповідно, зазначала, що спори, які стосуються стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі і в подальшому перебуванням на публічній службі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не стосуються проходження публічної служби, а пов'язанні з невиконанням умов цивільно-правової угоди і вимогою позивача відшкодувати витрати понесені на навчання у вищому навчальному закладі.
Проте, 12 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у постанові №11-669апп18 відступила від правових висновків наведених у перелічених вище постановах та вказала, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного апеляційний суд погоджується із доводами апелянта, та вважає, що даний спір підлягає розгляду за правила адміністративного судочинства.
Наведене свідчить про передчасність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином суд першої інстанції не вірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду.
Керуючись статтями 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2019 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 6 червня 2019 року.