04 червня 2019 року
Київ
справа №2540/3108/18
адміністративне провадження №К/9901/15488/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачук А.І.
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2019 у справі №2540/3108/18 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
23.05.2019 позивачем надіслано до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Приписами пункту 8 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що справами незначної складності є типові справи.
Крім того, відповідно до частини другої статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав: 1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи; 2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
Типовими справами, в розумінні пункту 21 частини першої статті 4 КАС України, є справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Верховний Суд враховує, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12.12.2018, прийнятої за результатами розгляду зразкової справи №802/2196/17-а (Пз/9901/1/18), а доводи касаційної скарги не містять обґрунтування щодо наявності у даному випадку обставин, визначених частиною другою статті 291 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 13, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2019 у справі №2540/3108/18 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик,
Судді Верховного Суду