06 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/4709/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Носа С. П., Обрізка І. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року про повернення позовної заяви, постановлену головуючим суддею Главачем І. А. у м. Івано-Франківську, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення,-
12 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії.
Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з наявністю певних недоліків її форми та змісту та у зв'язку з відсутністю доказів в підтвердження поважності підстав пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року визнано неповажними підстави пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та повернуто позовну заяву.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу судді суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, суддя першої інстанції прийшов до помилкового висновку про неповажність причин пропуску ним строку звернення до суду, оскільки важка та довготривала хвороба унеможливила своєчасне його звернення до суду з вказаним позовом.
Оскільки апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, апеляційний суд відповідно до вимог частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження в межах строку розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався тим, що зазначені позивачем підстави пропущення строку звернення до суду є неповажними.
Суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів справи, ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року відповідно до статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом: зазначення ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача; зазначення власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; зазначення відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; подання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
20 березня 2019 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав, в якій просить визнати причини пропуску ним строку звернення до суду поважними та поновити даний строк з покликанням на важкий стан здоров'я, що позбавляло його можливості вчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Просить вважати підтвердженням поважності причин пропуску звернення до суду докази, зазначені у рішенні Верховного Суду України від 13 вересня 2006 року у справі № 6-26370кс04, статтю 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та ядерну безпеку», експертне заключення від 17 жовтня 1997 року № 56 ВЛК, експертний висновок ЦМЕК МОЗ та МНС України щодо причинного зв'язку хвороб з дією іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 09 липня 2013 року № 06, довідку МСЕК серії АВ №0790220 про першу А групу інвалідності (потребує постійного догляду), довідку МСЕК серія АГ №0023812 про втрату працездатності 100%, посвідчення інваліда війни І групи.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинним законодавством встановлено строк звернення до суду з позовною заявою, перебіг якого починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення права та/або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, а також коли розпочався перебіг цього строку. При цьому, необхідно надати правову оцінку усім доводам позивача, викладеним у заяві про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав, тим самим встановити чи існували будь-які об'єктивні обставини, які б позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача. Крім того, слід встановити обставини, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та визначити період правовідносин, який в межах цієї справи може вважатися спірним і підлягає судовому захисту.
Слід зазначити, що у справах щодо захисту соціальних прав, спір в яких пов'язаний із оскарженням як правомірності рішення суб'єкта владних повноважень щодо визначення розміру періодичних (щомісячних) виплат, так і правомірності дій по виплаті таких періодичних платежів після прийняття цього рішення, останні вимоги, як правило, не можуть бути залишені без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до суду у повному обсязі, оскільки порушення прав отримувача соціальних виплат має характер триваючого і таке порушення відбувається щомісячно при виплаті сум, розмір яких оспорюється.
Як підтверджується матеріалами справи, підставою для звернення позивача до суду із даним позовом слугувала незгода позивача з відмовою відповідача щодо здійснення розрахунку його грошового утримання для призначення пенсії з урахуванням вимог законодавства, якими передбачались додаткові виплати до заробітної плати за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Так, на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі № 5511/13/876 позивачу видано довідку про грошове забезпечення від 05 травня 2014 року № 127 за період виконання службових обов'язків у зоні відчуження на Чорнобильській АЕС.
Також, 22 травня 2018 року Відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку управління МВС України в Івано-Франківській області позивачу видано довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, яка містила ідентичну інформацію, як і довідка від 05 травня 2014 року № 127.
Апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що вищевказані довідки не є предметом оскарження в даній справі, що свідчить про відсутність підстав для обчислення строку звернення до суду з позовом у даній справі, виходячи з моменту отримання позивачем цих довідок.
Більше того, якщо суд при розгляді справи встановить наявність судового рішення, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, це буде підставою для закриття провадження у справі чи в частині позовних вимог.
Також слід зазначити, що спірні правовідносини є триваючими, оскільки суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань або допускає протиправну поведінку.
З матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2019 року позивачем надіслано Ліквідаційній комісії УМВС України в Івано-Франківській області заяву щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення з врахуванням усіх належних йому сум, у відповідь на яку листом Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області від 21 лютого 2019 року було відмовлено у її розгляді та вирішенні по суті.
Апеляційний суд наголошує, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду чи повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
З огляду на викладене, враховуючи триваючий характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку про передчасність висновку суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовною заявою та наявність підстав для її повернення з цієї підстави.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, що відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали судді та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року про повернення позовної заяви у справі № 300/537/19 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді С. П. Нос
І. М. Обрізко