Справа № 826/12912/17 Головуючий у І інстанції - Пащенко К.С.
суддів Чудак О.М., Шейко Т.І.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
30 травня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,
при секретарі: Андрієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будпостач" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Київського міжрегіонального управління Укртансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
Приватне підприємство "Будпостач" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського міжрегіонального управління Укртансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.09.2017 року № АА0012755.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що ані у ст.ст. 39, 48, ані у ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» не передбачено обов'язку водія мати щоденний реєстраційний листок режиму праці та відпочинку водія; акт № 0156561, на який є посилання в оскаржуваній постанові, Позивачу не надсилався; в силу п. 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Однак, як наголошує позивач, він не був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, зокрема, ПП «Будпостач» не було повідомлене про розгляд справи ні під розписку, та рекомендованим листом із повідомленням, у зв'язку із чим, були порушені права Позивача бути присутнім при розгляді справи та надавати пояснення з обставин справи.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Приватного підприємства "Будпостач" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.09.2017 року № АА0012755
В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зокрема, Позивач зазначає, що ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, а листки режиму праці та відпочинку водія характеризують процес здійснення перевезення, а отже не є тими документами, на підставі яких виконуються перевезення. На думку Позивача встановлення відсутності реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія ТЗ, який здійснює внутрішні перевезення пасажирів та/чи вантажів, не може слугувати підставою для застосування штрафної санкції відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Також, Позивач вказує на те, що Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не є самостійною юридичною особою, не зареєстроване Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідачем не подавався відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.08.2017 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області на а/д М-05 «Київ-Одеса», 450+500 км, було проведено перевірку транспортного засобу марки MAN 18.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Позивачу, та за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 (посвідчення водія ААВ НОМЕР_2 від 15.11.2011 року).
В результаті перевірки було виявлено порушення п. 6 ст. 7 Закону України «Про страхування», а саме: відсутність страхового полісу обов'язкового страхування водія ТЗ від нещасних випадків на транспорті; порушення п. 3.3. Наказу № 385 від 24.06.2010 року, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність заповнених тахокарт за попередні 28 днів та за 14.08.2017 за відсутності індивідуальної контрольної книжки водія. За результатами перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 0156561 від 14.08.2017 року.
26 вересня 2017 року Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АА № 0012755, в якій зазначено про не оформлення Позивачем щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія ТЗ та на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено на Позивача штраф в розмірі 1700 грн. 00 коп.
Не погоджуючись із постановою АА № 0012755 від 26.09.2017 року Позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не надано ані доказів обладнання транспортного засобу марки MAN 18.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тахографом, ані належного ведення водієм вказаного транспортного засобу індивідуальної контрольної книжки водія. Суд першої інстанції вважав доведеним вчинення Позивачем порушення, зазначеного в акті проведення перевірки № 0156561 від 14.08.2017 року, а відтак, і законною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АА № 0012755 від 26.09.2017 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" визначено, що з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та відповідно до пунктів 9 і 9 1 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України постановляє утворити Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Згідно з пунктом 1 положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Відповідно до пункту 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
За приписами пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" погоджено пропозицію Міністерства інфраструктури щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.
Додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 592 визначено перелік територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті, які утворюються - Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
Щодо посилань Позивача на порушення судом першої інстанції норм статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у частині того, що Київське міжрегіональне управління Укртансбезпеки не може розглядати справу про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" колегія суддів зазначає наступне.
Пункти 1 і 8 Положення № 103 визначають, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Системний аналіз наведених норм з урахуванням утворення Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки як структурного підрозділу апарату служби, колегія суддів дійшла висновку, що на Відповідача покладено обов'язок розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
При цьому, процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567.
Згідно з положеннями статті 5, 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Частиною 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт"встановлено, що рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується (ч. 18 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Положеннями статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо позовних вимог про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № АА0012755 від 26 вересня 2017 року, колегія суддів зазначає наступне.
26 вересня 2017 року Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АА № 0012755 за не оформлення Позивачем щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія ТЗ та на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено на нього штраф в розмірі 1700 грн. 00 коп.
Як вбачається з акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 0156561 від 14.08.2017 року під час проведення перевірки транспортного засобу марки MAN 18.430, номерний знак НОМЕР_1 , що належить Приватному підприємству "Будпостач", за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_3 від 15.11.2011 року), виявлено такі порушення: відсутність страхового полісу обов'язкового страхування водія ТЗ від нещасних випадків на транспорті; порушення п. 3.3. Наказу № 385 від 24.06.2010 року, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність заповнених тахокарт за попередні 28 днів та за 14.08.2017 за відсутності індивідуальної контрольної книжки водія.
Таким чином, Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки під час проведення перевірки Позивача вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, не було виявлено такого порушення як не оформлення Позивачем щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія ТЗ, що підтверджується актом від 14.08.2017 року № 0156561, проте відповідно до оскаржуваної постанови притягнено Позивача до відповідальності на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Представником Державної служби України з безпеки на транспорті у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не надано доказів та пояснень з приводу правомірності застосування до Приватного підприємства "Будпостач" штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп. за правопорушення, яке не зафіксоване в акті проведення перевірки № 0156561 від 14.08.2017 року.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, проте листки режиму праці та відпочинку водія ТЗ характеризують процес здійснення перевезення, а тому не є тими документами, на підставі яких виконуються перевезення.
Отже, встановлення відсутності реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія ТЗ, який здійснює внутрішні перевезення пасажирів та/чи вантажів, не може бути підставою для застосування до Позивача штрафної санкції відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Крім того, згідно з пунктом 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Наявне в матеріалах справи повідомлення Позивачу (а.с. 51) не містить адреси на яку було направлене, а також в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення та отримання вказаного повідомлення Позивачем.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як вбачається з матеріалів справи, Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки при прийнятті постанови не були дотримані приписи пункту 26 Порядку № 1567, оскільки справу було розглянуто без участі представника ПП «Будпостач», без повідомлення про час і місце розгляду справи, що позбавило представника підприємства права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази та заперечення.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26 вересня 2017 року № АА0012755.
Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи Приватного підприємства "Будпостач", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 271, 272, 287, 308, 317, 321, 322, 325, 329, 331 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будпостач" задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Приватного підприємства "Будпостач" до Київського міжрегіонального управління Укртансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26 вересня 2017 року № АА0012755.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст складено 04.06.2019 року.