05 червня 2019 року м. Дніпросправа № 160/3385/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Мельник В.В.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року по справі
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року по справі №160/3385/19 в задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем 20 травня 2019 року подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано положеннями ст. 287 КАС України.
Так, у відповідності до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
З матеріалів справи встановлено, що 06 травня 2019 року у відкритому судовому засіданні проголошено рішення у справі №160/3385/19 (а.с.75-77). Копія означеного рішення отримана заявником 08 травня 2019 року, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи (а.с. 79).
Проте, апеляційну скаргу було подано 20 травня 2019 року (а.с. 82-84), тобто з порушенням встановленого ч. 6 ст. 287 КАС України десятиденного строку, при цьому, як з моменту проголошення рішення суду першої інстанції, так і з моменту отримання заявником копії такого рішення.
Разом з апеляційною скаргою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрнтування якого зазначено про те, що рішення суду першої інстанції було прийнято в порядку письмового провадження та його копію заявник отримав лише 10.05.2019 року.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані у ньому доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та не можуть свідчить про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
З огляду на зазначене, вказані заявником у клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції поважними не визнаються.
Крім того, всупереч вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України заявником до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.
Разом з тим, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на відсутність коштів, призначених на цю мету.
Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Крім того, суд зауважує на ту обставину, що в підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання позивачем не долучено до апеляційної скарги жодного доказу, який підтверджував би неможливість сплати судового збору у визначеному законом розмірі на час звернення з апеляційною скаргою.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позов про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, що свідчить про подання позову майнового характеру.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14 липня 2011 року № 3674-VI.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня 2019 року становить 1921 грн.
Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні адміністративного позову немайнового характеру у даній справі складає 1921 грн. (10200*1,5%)<1921).
Згідно з пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2881,50 грн. (1921*150%), згідно до наступних реквізитів для сплати судового збору:
Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО) 899998;
Рахунок отримувача 34317206081005;
Код класифікації доходів бюджету 22030101;
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 169, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику апеляційної скарги необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом:
- подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року по справі №160/3385/19 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом:
- подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя В.В. Мельник