П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/6353/18
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-
06 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №614 від 02.11.2018 року в частині його звільнення з посади начальника 43 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області,
скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №512 к/з від 01.11.2018 року в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області поновити його на посаді начальника 43 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області з 02.11.2018 року;
стягнути на його користь середній заробіток за весь період вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем дуже швидко та неякісно проведено службове розслідування без отримання належного пояснення позивача та за відсутності будь-якого доказу його вини. На час звільнення позивача рішень суду про притягнення його до адміністративної відповідальності не було, а сам факт складання протоколів про адміністративне правопорушення не є доказом їх скоєння, а отже службове розслідування проведено поверхово.
Відповідач заперечував проти позову зазначаючи, що під час проходження служби цивільного захисту позивачем порушено службову дисципліну та вчинено дії, що ганьблять та дискредитують особу як представника служби цивільного захисту, а саме - позивач керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що призвело до скоєння ДТП. При цьому позивач неодноразово протягом 2017-2018 років притягувався до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування за фактом порушення позивачем дисципліни проведено у відповідності до вимог чинного законодавства і за його висновками позивача обґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді звільнення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КАС України, не доведена. Так само відповідач не надав докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.124 КАС України. Крім того, судом першої інстанції помилково прийнято як належний доказ перебування ОСОБА_1 під час ДТП у стані алкогольного сп'яніння акт медичного огляду № 43 та висновок щодо результатів медичного огляду від 31.10.2018 року. Позивач зазначає, що з метою встановлення стану його сп'яніння у нього не відбирались біологічні зразки для проведення лабораторних досліджень, при вимірюванні стану сп'яніння використовувався алкотестер, однак ані в акті, ані у висновку не зазначено назву, серію та номер такого засобу та відсутні відомості про сертифікат відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
З серпня 2010 року ОСОБА_1 працював на службі в органах ДСНС.
З березня 2017 року позивач призначений на посаду начальника 43 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області.
20 березня 2017 року позивачем прийнята присяга служби цивільного захисту України, відповідно до тексту якої позивач присягає дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим, з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту, клянеться мужнє і рішуче захищати життя та здоров'я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій та в разі порушення цієї Присяги, готовий нести відповідальність згідно із законами України.
15 травня 2017 року між позивачем та начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області укладено контракт №1419/17 про проходження служби цивільного захисту строком на 3 роки.
01.11.2018 року на ім'я в.о. начальника ГУ ДСНС в Одеській області надійшов рапорт начальника 3 ДПРЗ Головного управління Гальчинського І.В. щодо вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача, який перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Наказом ГУ ДСНС України в Одеській області № 455 від 01.11.2018 року призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача.
Висновком службового розслідування від 01 листопада 2018 року встановлено, що 31.10.2018 року о 20 год. 02 хв. від чергового Кілійського відділення поліції Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за адресою: м. Вилкове, вул. Різдвяна . За результатами з'ясування обставин події встановлено, що 31.10.2018 року о 18 год. 50 хв. за адресою: м. Вилкове, вул. Різдвяна (напроти житлового будинку №192) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю, зокрема автомобіля Шкода Супер-Б, д/н НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 , 1982 р.н., який перебуває на посаді начальника 43 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області, зі званням - майор служби цивільного захисту.
18 год. 25 хв. у власному автомобілі Шкода Супер-Б в цивільному одязі, майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 виїхав з території частини та рухаючись по вул. Різдвяній, переїжджаючи через міст, здійснив зіткнення з автомобілем Мицубісі Екліпс, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Позивач був доставлений співробітниками Кілійського відділення поліції Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області до Вилківської міської лікарні для проходження (медичного огляду) експертизи, за результатами якої у нього виявлено пари алкоголю 0,693 проміле, що підтверджується відповідним актом та висновком №43 від 31.10.2018 року складеними о 21 год. 40 хв. (а.с. 43-44).
За результатом встановлених порушень Правил дорожнього руху співробітниками Кілійського відділення поліції Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області на позивача 31.10.2018 року складено протоколи про адміністративне правопорушення № Серії БД №397062, №397063, та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі Серії ДПО 18 №867224 (а.с.40-42), від підпису у яких позивач відмовився. Службовим розслідуванням також встановлено, що позивач при проходженні служби в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області протягом 2017-2018 років неодноразово порушував службову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, зокрема:
наказом №175 від 17 листопада 2017 року позивачу оголошено зауваження за неналежне виконання обов'язків (а.с. 49),
наказом №7 від 10 січня 2018 року позивачу оголошено догану за невиконання вимог наказу начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (а.с. 46),
наказом №38 від 20 квітня 2018 року позивачу оголошено сувору догану (а.с. 47),
наказом №65 від 10 липня 2018 року позивачу оголошено попередження про неповну службову відповідність (.с. 48).
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №512 к/з від 01.11.2018 року «Про покарання» (по особовому складу) за порушення приписів п. 31 «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, а саме: не виконанні вимог чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, не виконанні законів України, не виконанні вимог з гідністю та честю поводитися в позаслужбовий час, що полягає у вчиненні 31 жовтня 2018 року о 18.50 годині під час прямування зі служби адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та вчиненні ДТП, майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 начальника 43 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звільнено зі служби через службову невідповідність з наступним розірванням контракту про проходженні служби цивільного захисту відповідно до приписів ст. 58, 68 Дисциплінарного Статуту Служби цивільного захисту та п. 12 ст. 176 «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (а.с. 37-38).
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №614 від 02.11.2018 року «Про звільнення зі служби в ДСНС України» (по особовому складу) на підставі матеріалів службового розслідування та наказу ГУ ДСНС України в Одеській області №512 к/з від 01.11.2018 року майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 начальника 43 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звільнено зі служби у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за п.176 п. п. « 12» (в інших випадках) (а.с. 5). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності порушень процедури проведення службового розслідування та відсутності підстав для скасування оскаржуваних наказів.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Пунктом 2 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, ДСНС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається Кодексом цивільного захисту України та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування визначає Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України "Про дисциплінарний статут служби цивільного захисту" № 1068-VI від 05 березня 2009 року.
Визначення службової дисципліни міститься у пункті 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту та означає бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
Відповідно до пунктів 2, 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов'язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону.
Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.
Згідно п. 28 Дисциплінарного статуту прямий начальник зобов'язаний не рідше ніж один раз на півроку контролювати стан службової дисципліни серед підлеглих та вживати заходів із запобігання вчиненню дисциплінарних правопорушень. Начальник, який не забезпечив додержання підлеглими належного рівня службової дисципліни та не вжив для цього відповідних заходів, несе встановлену цим Статутом відповідальність.
Згідно з п.57 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни наведені в пункті 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, одним з яких є звільнення зі служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Згідно приписів п. 75, п. 76 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи. Відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до п.79-81 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.
Накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (п.83 Дисциплінарного статуту).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
Наказом ГУ ДСНС в Одеській області від 01.11.2018 року призначено службове розслідування по факту дорожньої транспортної пригоди за участю начальника 43-ДПРЗ майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, висновком за результатами якого встановлено наступне.
31.10.2018 року у м. Вилкове, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю, зокрема автомобіля Шкода Супер-Б, д/н НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 , 1982 р.н., начальник 43 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області майор служби цивільного захисту. Так позивач на власному автомобілі Шкода Супер-Б в цивільному одязі, виїхав з території частини та переїжджаючи через міст здійснив зіткнення з автомобілем Мицубісі Екліпс, в наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Актом медичного огляду та висновком медичного огляду проведеними у Вилківській міській лікарні , за допомогою алкотестеру, зафіксовано у позивача пари алкоголю 0,693 проміле (а.с. 43-44).
З пояснень позивача, наданих ним 01.01.2018 року в ході службового розслідування, вбачається, що ОСОБА_1 заперечує вживання ним алкогольних напоїв напередодні ДТП.
Притягаючи ж позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення відповідач вважав доведеним факт порушення позивачем ст.130 КУпАП, що п.8 Дисциплінарного статуту та п.31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Відповідно до ч.2, ч.6 ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103.
За приписами п.13, п.14 Порядку №1103 лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 397063 вбачається, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у лікаря Вилківської міської лікарні у м.Вилково, за результатами якого 31 жовтня 2018 року складено висновок щодо результатів медичного огляду. Так, висновком встановлено, що у видихаємому повітрі алкометр показав 0,693 проміле. Керуючи автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, позивачем порушено вимоги п.2.9 а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, що зафіксовано в протоколі.
Постановою Кілійського районного суду Одеської області № 502/161/19 від 03.04.2019 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.130 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Проте, вказана підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не є реабілітуючою підставою.
Судова колегія зазначає, що керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком Вилківської міської лікарні, який ОСОБА_1 не оскаржував.
Суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики.
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 9901/711/18 та від 16 жовтня 2018 року у справі № 800/531/17 та від 14.05.2019 року у справі № 9901/927/18.
Крім того, у постанові № 816/604/17 від 24 квітня 2019 року Верховний Суд зазначив, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Відповідно до п.31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, особи рядового і начальницького складу зобов'язані, зокрема, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.
Пунктом 8 Дисциплінарного статуту визначено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що матеріалами службового розслідування доведено, що позивачем не виконанні вимоги Положення про порядок проходження служби цивільного захисту в частині вимог з честю та гідністю поводитися в позаслужбовий час, за що його правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Щодо доводі апелянта про неспівмірність покарання виявленим порушенням, судова колегія зазначає про їх неприйнятність, оскільки при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідачем враховане неодноразове притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності протягом 2017 - 2018 років, та наявність чотирьох незнятих стягнень різного виду за неналежне виконання службових обов'язків, за порушення службової дисципліни, недодержання загальновизнаних етичних норм поведінки.
На підставі викладеного судова колегія погоджується з доводами відповідача, що притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення через службову невідповідність було крайнім заходом покарання згідно ст.68 Дисциплінарного статуту, оскільки раніше накладені на мойра служби цивільного захисту ОСОБА_1 . заходи дисциплінарного впливу не дали позитивного результату.
Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не допущено порушення порядку проведення службового розслідування, а оскаржувані накази є правомірними та не підлягають скасуванню.
Помилковими є доводи апелянта щодо порушення строків проведення службового розслідування, оскільки проведення відповідачем службового розслідування і складення за його результатами висновку протягом одного дня не суперечить Дисциплінарному статуту.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321,322,325, 328, 329 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К В.Кравченко