П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/267/19
Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,-
11 лютого 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 року № UA508000/2019/000009/2.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Строй Мир" зазначило, що митниця протиправно, незважаючи на наявність усіх документів передбачених ст.53 МК України, прийняла рішення про коригування митної вартості. Товариство зазначило, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості жодним чином не спростовують митної вартості, яка зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування митної вартості.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено невідповідність заявленої митної вартості до інформації, яка наявна в ПІК "ЄАІС ДФС". Крім того, за результатами оцінки ризику щодо митної декларації спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів. Відповідач зазначив, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року адміністративний позов ТОВ "Строй Мир" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 року № UA508000/2019/000009/2.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що перевіркою поданих документів встановлено наявність невідповідностей, а саме: у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 10.12.2018 року № 12/2018В відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Серед документів наданих позивачем до митниці відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару.
Відповідно п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
12.03.2018 року між ТОВ "Строй Мир" та компанією GUANGZHOU HUASHEN HARDWARE Co., LTD, Китай, укладено контракт № СН-UA-18/03/12 (далі - Контракт) на поставку товару "меблева фурнітура у номенклатурі, кількості та ціні відповідно до супровідних документів" на умовах FOB SHANGHAI, China, відповідно до правил Інкотермс 2010.
На виконання умов контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар - фурнітуру меблеву з недорогоцінних металів, а саме: болт стяжний 4*30 Blumberg 34 одиниці за ціною 3,191 дол. США за одиницю, всього на 108,49 дол. США; болт стяжний 6*30 Blumberg 150 одиниць за ціною 7,704 дол. США за одиницю, всього на 1155,60 дол. США; ключ для конфірмата Blumberg 252 одиниць за ціною 10778 дол. США за одиницю, всього на 2716,06 дол. США; тримач металічний 5*16 мм Blumberg 310 одиниць за ціною 1,766 дол. США за одиницю, всього на 547,46 дол. США. Всього поставлено 746 одиниць товару на загальну суму 4527,61 дол. США.
30.01.2019 року на виконання договору про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 подав для митного оформлення товару до сектору митного поста "Херсон - центральний" Херсонської митниці ДФС України митну декларацію №UA508070/2019/000115, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів визначена у розмірі 4527,61 дол. США, за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом, надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна, декларація про походження товару, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, договір (контракт) про перевезення, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги.
За результатами оцінки ризику щодо МД № UА508070/2019/000115 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формами контролю правильності визначення митної вартості товарів.
У зв'язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, 30.01.2019 року митний орган направив електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
30.01.2019 року на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу прайс-лист та комерційну пропозицію.
30.01.2019 року митниця ДФС у Херсонській області прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000009/2.
В оскаржуваному рішенні підставою для коригування митної вартості зазначено, що декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності. У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 10.12.2018р. № 12/2018/3, відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування недостовірної інформації щодо страхування товару. Зважаючи на спрацювання Автоматизованої (системи з оцінки ризиків зі змістом "По товару можливе заниження митної вартості" було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС ДФС - встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну. Додатково подані документи у свої сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з надання позивачем до розмитнення товару повного пакету документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вимагаючи від декларанта відомості про розмір понесених витрат на страхування, митний орган не врахував умови поставки товару позивачу - FОВ правил Інкотермс.
Відповідно до розділу А умов FОВ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, до обов'язків продавця входить надання товару у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до умов поставки FOB позивач, як покупець, ніс витрати по транспортуванню товару. Умови страхування товару не є обов'язковими.
За таких обставин ненадання позивачем, як покупцем товару, на вимогу митного органу страхових документів не свідчить про свідоме неповідомлення ним про додаткові витрати, які мають включатися до митної вартості, а лише підтверджує факт відсутності витрат на страхування товару, про що зазначає позивач.
Судом першої інстанції також вірно зазначено, що у складі первісно поданих документів позивачем надані документи, що підтверджують вартість перевезення товару, а тому їх витребування митницею в порядку ч.3 ст.53 МК України є необґрунтованим.
Щодо відсутності в рахунку-фактурі посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківських реквізитів продавця, судова колегія зазначає, що вказане митним органом порушення не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 5.3 Контракту № СН-UA-18/03/12 від 12.03.2018 р. місце платежу - валютні реквізити продавця, що вказані в даному контракті чи доповненнях до нього (додаткових угодах, інвойсах, специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього контракту. За п. 5.5 договору умови оплати - 100% оплата протягом 30 днів після отримання товару на склад.
Отже сам факт оплати не впливає на митну вартість товару, оскільки за умовами договору сторони можуть розрахуватись уже після розмитнення товару. Стосовно доводів відповідача про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, колегія суддів зазначає наступне.
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.
Крім того, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 30.01.2019 року № UA508000/2019/000009/2, у ньому зазначені лише номери, дати митних декларацій та ціни, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, та вартість за одиницю товару, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Судова колегія також звертає увагу на тому, що за наявності інформації щодо митного оформлення аналогічного, на думку відповідача, товару митний орган не застосував метод - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а необґрунтовано обрав саме резервний метод. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 14 лютого 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.В.Вербицька
Суддя О.В.Джабурія
Суддя К.В.Кравченко