06 червня 2019 р.Справа № 524/149/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калитки О. М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.04.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Андрієць Д.Д., місце складання м. Кременчук, повний текст складено 11.04.19 року по справі № 524/149/19
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Ломоносова Романа Миколайовича , Батальйона патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука з адміністративним позовом до Інспектора роти №1 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Ломоносова Р.М., Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, в якому просив суд скасувати постанову серії ЕАВ №805947 від 20.12.2018 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на, те що 20.12.2018 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №805947 за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що він в м.Кременчуці. по просп.Лесі Українки, 92/8, керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е ПДР України. З постановою він не згоден та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки ПДР України він не порушував у зв'язку із тим, що при перетині перехрестя керувався п.8.11 ПДР України. З дослідженого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відеозапису позивачем встановлено, що на ньому не зафіксовано марку, модель та державний номер транспортного засобу, а також сигнал світлофора.
Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.04.2019 у справі №524/149/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Ломоносова Романа Миколайовича, Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №805947, винесену 20 грудня 2018 року, Інспектором роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Ломоносовим Романом Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Представник відповідачів в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, в апеляційній скарзі просив суд про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 20.12.2018 інспектором роти №1 Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Ломоносовим Р.М., була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №805947, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
В постанові зазначено, що 20.12.2018 о 22:20 водій, в м.Кременчуці. по просп.Лесі Українки, 92/8, керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е ПДР України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами належним чином не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена з підстав висновків інспектора про порушення позивачем вимог Розділу 34 Правил дорожнього руху України та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В п.8.7.3 е, 8.11 ПДР України встановлено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
За змістом статті 31 Закону України "Про національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Колегією суддів встановлено, що на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем надано відеозапис.
Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши вказаний відеозапис, який надано відповідачем на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів вказує, що з вказаного відеозапису неможливо достовірно встановити, що проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора був здійснений автомобілем під керуванням позивача, з огляду на освітлення в якому було здійснено фіксацію правопорушення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в постанові про адміністративне правопорушення не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, тобто, відсутні докази фіксації правопорушення в розумінні ч. 1 ст. 40 Закону України "Про поліцію".
Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надана відповідачем копія відеозапису не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі 592/5576/17.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанцій про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.04.2019 у справі №524/149/19 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.04.2019 року по справі № 524/149/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 06.06.2019 року