06 червня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/3014/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року в адміністративній справі №1140/3014/18 (головуючий суддя 1-ї інстанції Пасічник Ю.П.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (третя особа - Кропивницький апеляційний суд) про визнання протиправними дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 07.11.2018 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року та зобов'язати відповідача провести перерахунок щомісячного грошового утримання з 01.01.2018 року відповідно до довідки апеляційного суду Кіровоградської області №01-62/34/2018 від 26.07.2018 року та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року відповідно до довідки апеляційного суду Кіровоградської області №01-62/34/2018 від 26.07.2018 року, та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться з 01.08.2018 року, оскільки Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» №2415-VIII від 15.05.2018 року, набрав чинності 22.07.2018 року.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
26.07.2018 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року у зв'язку з прийняттям Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» №2415-VIII від 15.05.2018 року, який набрав чинності 22.07.2018 року. До заяви позивачем додано довідку апеляційного суду Кіровоградської області №01-62/34/2018 від 26.07.2018 року про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2018 року (а.с.7- 8).
Головне управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області листом від 26.09.2018 року повідомило позивача, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться з 01.08.2018 року (а.с.9).
Не погодившись зі здійсненням відповідачем перерахунку з 01.08.2018 року, а не з 01.01.2018 року, позивач оскаржив такі дії відповідача до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року за наданою довідкою.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Так, Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» №2415-VIII від 15.05.2018 року, який набрав чинності 22.07.2018 року, внесені зміни до абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зокрема слово та цифри « 1600 грн.» замінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».
Даною нормою Закону введено застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, в тому числі і суддям, нової «розрахункової величини» - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року. Крім того встановлено початок застосування цієї нової «розрахункової величини» для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат - 1 січня 2017 року.
Тому, з огляду на встановлення саме Законом №2415-VIII дати застосування нової «розрахункової величини» з 01.01.2017 року, посилання органу Пенсійного фонду в апеляційній скарзі на необхідність застосування початкової дати перерахунку з 01.08.2018 року (від дати набрання чинності вказаним Законом з 22.07.2018 року), є безпідставним.
Крім того, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становив 1600 грн., що фактично відповідає розміру розрахункової величини, з якої визначалась суддівська винагорода працюючим суддям у 2017 році і відповідно нараховувалося і виплачувалося щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці.
Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено в розмірі 1762 грн..
З огляду на зазначене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні, а зміна суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Підтвердженням застосування для визначення суддівської винагороди працюючим суддям нової розрахункової величини з 1 січня 2018 року слугує довідка апеляційного суду Кіровоградської області №01-62/34/2018 від 26.07.2018 року про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2018 року (а.с.7).
Зазначені вище обставини свідчать, що порядок визначення посадового окладу та інших виплат працюючого судді змінився з 01.01.2017 року, а сам розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з огляду на відмінність прожиткового мінімуму для працездатних осіб у порівнянні із попередньою розрахунковою величиною (1600 грн.), змінився з 01.01.2018 року та став складати 1762 грн..
При цьому, процедуру перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначає Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, у редакції постанови від 20 березня 2017 року № 5-1.
Пунктом 4 розділу ІІ цього Порядку визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Щодо посилань апелянта про право позивач на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру посадового окладу судді встановленого Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, котрий виплачується суддям, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
Позивачем взагалі не заявлялись вимоги та судом першої інстанції не розглядались вимоги про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі ст.142 Закону Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Як зазначалося вище, предметом спору в цій справі є дата, з якої мав бути здійснений перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із зміни складових суддівської винагороди з 01.01.2018 року.
Спір щодо застосованого розміру посадового окладу під час здійснення перерахунку відсутній.
Крім того, при здійсненні перерахунку позивачу з 01.08.2018 року пенсійний орган застосовував саме показники, визначені у відповідній довідці.
Судом апеляційної інстанції не приймається до уваги посилання скаржника на постанову Верховного Суду в зразковій справі №0640/3835/18 від 01.11.2018 року з огляду на таке.
Справа, що розглядається колегією суддів не є типовою, з огляду на інший предмет спору, а саме як зазначалося вище, в справі, що розглядається спірним є період здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, а не перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» №1401-VIII та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року, що є предметом спору у вказаній зразковій справі.
Водночас, апеляційного суду Кіровоградської області №01-62/34/2018 від 26.07.2018 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видана ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах справи, свідчить про визначення посадового окладу, виходячи з розміру встановленого Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, що відповідає висновку Верховного Суду в зразковій справі №0640/3835/18 від 01.11.2018 року, що для застосування частини 4 статті 143 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року з метою перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які пішли у відставку до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 року.
Тобто до 30.09.2016 року «відповідною» є посада судді, який працює в тому самому суді до проходження кваліфікаційного оцінювання. Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 02.06.2016 року такий суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року (стаття 133).
Таким чином, викладені доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність відмови позивачу у здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.02.2018 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
За приписами пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року в адміністративній справі №1140/3014/18 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року в адміністративній справі №1140/3014/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак