06 червня 2019 р.Справа № 629/3258/15-а
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат у справі № 820/3583/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2018 року по справі № 629/3258/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про визнання дій органу державної влади неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2018 по справі № 629/3258/15-а, адміністративну справу №629/3258/15-а за позовом ОСОБА_1 до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії направлено до Лозівського міськрайонного суду Харківської області для продовження розгляду справи.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що за подання апеляційної скарги на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2018 по справі № 629/3258/15-а ним був сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн. (сума комісії 17,62 грн.) та оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 року апеляційна скарга була задоволена, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасована, в силу ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені судові витрати мають бути відшкодовані за рахунок суб'єкта владних повноважень - Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви позивача та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Крім того, відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Аналіз наведених норм Кодексу вказує на те, що питання про розподіл судових витрат між учасниками справи вирішується одночасно із постановленням судового рішення, яким закінчується розгляд справи або після прийняття такого рішення.
Так, ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2018 року адміністративний позов передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
В подальшому, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 року зазначена ухвала була скасована, справа направлена до Лозівського міськрайонного суду Харківської області для продовження розгляду.
Як зазначено вище, судом апеляційної інстанції прийнято рішення, яким скасовано ухвалу суду першої інстанції та направлено справу до продовження розгляду. При цьому, спір по суті не вирішувався.
Також, із матеріалів справи встановлено, що на теперішній час відповідно до ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.04.2019 року провадження у справі відкрито, а отже розгляд адміністративної справи не завершений.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат є передчасною, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.
Керуючись ст. 139, 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат за наслідками розгляду його апеляційної скарги на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2018 року по справі № 629/3258/15-а - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Ральченко І.М.
Судді Подобайло З.Г. Катунов В.В.