16 травня 2019 року м. Дніпросправа № 811/1777/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Міської ради міста Кропивницького на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі № 811/1777/18 за позовом Міської ради міста Кропивницького до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про скасування постанови про накладення штрафу,-
14.06.2018 року Міська рада міста Кропивницького (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому, просила визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Красної А.О. від 04.06.2018 року ВП № 56485020 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Міська рада міста Кропивницького не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував на те, що судом першої інстанції не враховано того, що постанова про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду винесена без дотриманням норм Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником добровільно вимог, державний виконавець наділений повноваженнями стягувати з боржників у виконавчих провадженнях суми штрафу, однак державний виконавець зобов'язаний перевірити об'єктивність та причини не виконання рішення суду, чого здійснено не було. Апелянт зазначав, що у зв'язку з неможливість виконати рішення, він звертався до державного виконавця з заявою про відкладення виконавчих дій, вказував державному виконавцю на об'єктивні підстави неможливості швидкого виконання рішення суду. Апелянтом зазначалось, що державний виконавець наклав штраф за невиконання керівником підприємства рішення суду без поважних причин, однак щодо його не виконання існують поважні причини, про які божник надавав державному виконавцю пояснення.
Відповідач вказував, що рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.04.2018 року у справі № 405/478/18, за невиконання якого на Міську раду міста Кропивницького накладено штраф у розмірі 5100 грн., скасовано постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 28.08.2018 у справі № 405/478/18, постановлено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міської ради міста Кропивницького. Міська рада міста Кропивницького не погоджується з позицією щодо визнання неповажними причин невиконання рішення суду, оскільки виконання рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 Міською радою міста Кропивницького виходить за межі повноважень міської ради встановленими ст. 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та суперечить ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Належним чином виконати поновити на роботі ОСОБА_1 може лише належний по справі відповідач - Виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницького. На думку заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами відповідача, що наведені позивачем причини невиконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі є неповажними, оскільки вони не свідчать про наявність обставин, що унеможливлюють виконання такого рішення у спосіб, визначений ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження». В оскаржуваному рішенні судом встановлено, що посада фахівця служби з охорони громадського порядку в місті міської дружини міста Кропивницького, на яку має бути поновлений ОСОБА_1 , не належить до посад органів місцевого самоврядування, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою, а прийняття на роботу в службу охорони громадського порядку в місті та звільнення здійснюється міським головою згідно з чинним законодавством, а поновлення ОСОБА_1 на роботі має здійснюватися шляхом видання відповідно до законодавства про працю розпорядження про поновлення стягувана на роботі та внесення відповідного запису до його трудової книжки.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що судове рішення, яким було поновлено спеціаліста ОСОБА_1 не виконувалось позивачем - Міською радою міста Кропивницького, не було вжито заходів по його виконанню. У разі невиконання вимог виконавчого листа, вимог державного виконавця без поважних причин, державний виконавець накладає на боржника штраф. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Суд першої інстанції звернув увагу, що в розумінні статей 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження" поважними причинами невиконання божником рішення, за яким його зобов'язано вчинити певні дії, можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій, до виконання яких він зобов'язаний відповідним рішенням, та підтверджені належним чином. Суд першої інстанції вказував, що Міською радою міста Кропивницького як боржником у виконавчому провадженні, зобов'язаним невідкладно виконати рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, після отримання 29.05.2018 року постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження рішення суду у порядку, встановленому статтями 63, 65 Закону України «Про виконавче провадження», не виконано. Посада фахівця служби з охорони громадського порядку в місті міської дружини міста Кропивницького, на яку було поновлено рішенням суду ОСОБА_1 , не належить до посад органів місцевого самоврядування, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою. Суд визнав неспроможними посилання позивача на необхідність розгляду питання про поновлення ОСОБА_1 на роботі на сесії міської ради міста Кропивницького та відсутність у штаті міської дружини міста Кропивницького посади, на яку його слід поновити, як на поважні причини невиконання рішення суду. Таке рішення підлягає виконанню у спосіб, визначений статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження», а саме шляхом видання відповідно до законодавства про працю розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до його трудової книжки.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.04.2018 року в справі №405/478/18 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Міської ради міста Кропивницького, про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Рішенням суду визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови міста Кропивницького Райковича А.П. від 20.12.2017 року №355-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді фахівця оперативного відділення служби з охорони громадського порядку в місті Кіровоградської міської дружини з 20.12.2017 року та стягнуто з міської ради міста Кропивницького на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.12.2017 року по 23.04.2018 року в сумі 12363,25 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Варто вказати, що постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 28.08.2018 року рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.04.2018 року в справі №405/478/18 скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міської ради міста Кропивницького, про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовлено.
Ленінським районним судом м. Кіровограда 25.05.2018 року видано виконавчий лист №405/478/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, божником у якому вказано Міську раду міста Кропивницького.
Виконавчий лист №405/478/18 ОСОБА_1 . пред'явлений для виконання до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 29.05.2018 року відкрито виконавче провадження ВП №56485020 з виконання виконавчого листа №405/478/18 та зобов'язано боржника - Міську раду міста Кропивницького виконати рішення суду негайно. Про відкриття виконавчого провадження державний виконавець повідомила Міську раді міста Кропивницького 29.05.2018 року листом № 7091, який отриманий радою 29.05.2018 року, що підтверджується відповідною відміткою.
Встановлено, що Міська рада 31.05.2018 року звернулась до державного виконавця із заявою, в якій просила відкласти проведення виконавчих дій на 10 робочих днів. У заяві вказувалось на труднощі, що виникають при виконанні рішення суду в частині поновлення посадовця міської ради. Рішення неможливо виконати негайно, оскільки для поновлення ОСОБА_1 на посаді фахівця оперативного відділення служби з охорони громадського порядку в місті Кіровоградської міської дружини відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про доступ до публічної інформації» необхідно оприлюднити відповідний проект рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі на офіційному сайті міської ради міста Кропивницького за 20 робочих днів до його розгляду (прийняття), попередньо погодити вказаний проект рішення постійними комісіями ради та виконавчим комітетом міської ради міста Кропивницького та прийняти рішення на сесії міської ради міста Кропивницького. У структурі та штаті міської дружини м. Кропивницького, затвердженої рішенням міської ради від 15.02.2018 року №1416, відсутня посада фахівця оперативного відділення служби з охорони громадського порядку в місті Кіровоградської міської дружини, що також є обставиною, що перешкоджає проведенню виконавчих дій та істотно ускладнює негайне виконання рішення суду у зв'язку з необхідністю внесення змін до відповідного штатного розпису для поновлення ОСОБА_1
31.05.2018 року державним виконавцем складено акт у присутності двох понятих про невиконання рішення суду. Вказано, що листом від 31.05.2018 року Міська рада міста Кропивницького навпаки підтерла невиконання рішення суду. У акті вказано, що поважні причини невиконання рішення суду відсутні.
04.06.2018 року державним виконавцем винено постанову про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду без поважних причин на боржника - міську раду міста Кропивницького - накладено штраф у розмірі 5100 грн. (300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом трьох робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016 року.
Відповідно до частин 1-4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Частинами 4 та 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 вищевказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Варто вказати, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Таким чином, відповідно до вищеприведеного законодавства - Міська рада, повинна вживати всі можливі заходи для добровільного та своєчасного виконання рішення суду. Рішення у частині поновлення звільненого робітникам підлягає негайному виконанню Відповідно до матеріалів справи, встановлено, Міська рада міста Кропивницького нездійснювана заходи щодо добровільного виконання рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.04.2018 року в справі №405/478/18 та виданого виконавчого листа.
Варто вказати, що рішення суду є обов'язковим до виконання разом як і законні вимоги державного виконавця. Отримавши виконавчий лист, державним виконавцем відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника його виконати. Перевіривши виконання рішення суду, державний виконавець упевнився у його невиконанні тому саме на цих підстав має право виносити постанову про накладення на боржника штраф за добровільне невиконання рішення суду у відведений термін.
Дійсно, твердження позивача про те, що на виконання рішення суду в частині поновлення робітникам необхідно більше часу є недоречними з огляду на те, що ОСОБА_1 працював на посаді фахівця оперативного відділення служби з охорони громадського порядку в місті Кіровоградської міської дружини, на яку був призначений розпорядженням Кіровоградського міського голови №148-к від 12.06.2015 року, та виконував обов'язки фахівця дільниці «Громадський пункт охорони правопорядку» №12, з посади він був звільнений на підставі ст.38 КЗпП України розпорядженням міського голови міста Кропивницького №355-к від 20.12.2017 року, яке визнано незаконним та скасовано рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.04.2018 року у цивільній справі №405/478/18. Твердження позивача не зовсім збігаються з його діями, адже для звільнення ОСОБА_1 міським головою видано відповідне розпорядження на противагу як для призначення ОСОБА_1 на цю посаду або рівнозначну необхідно скликати сесію міської ради та мати відповідне рішення міської ради, проект якого необхідно підготувати та оприлюднити у визначений порядок.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посаду сільського, селищного, міського голови, старости в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»; на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою; на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою; на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Незрозуміло які складнощі виникли у позивача з виконанням рішення суду у частині поновлення фахівця на посаді, яка не відноситься до служби в органах місцевого самоврядування. Тобто невиконання рішення суду можливо зумовлене іншими обставинами про які державному виконавцю не було відомо.
За невиконання рішення суду боржник несе відповідальність у вигляді штрафу. Нормами Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у разі невиконання рішення суду без поважних причин.
Колегія суддів вважає, що Міська рада міста Кропивницького не довела, що затримка по виконанню рішення суду у частині негайного виконання, виникла за наявності об'єктивних причин, від неї незалежних, та те, що вживались всі від неї залежні заходи щодо виконання.
Судова колегія наголошує, що згідно ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Антологічні норми має КАС України, зокрема передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 2, ч. 3, ст. 14 КАС України).
Згідно ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 28.08.2018 року рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.04.2018 року в справі №405/478/18 скасовано, відмовлено в заводженні позову ОСОБА_1 до Міської ради міста Кропивницького, про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовлено. Однак варто враховувати, що рішення судом першої інстанції було ухвалено 23.04.2018 року, і у частині поновлення особи на роботі воно підлягало негайному виконанню відповідно до діючих законодавчих процесуальних норм. Скасування рішення у майбутнім, після його примусового виконання є питанням повороту виконання рішення.
З огляду на те, що на час відкриття виконавчого провадження та на час накладання на позивача штрафу за добровільне невиконання рішення суду, що повинне було бути виконане, рішення було чинне та підлягало виконанню, слід казати про законність постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Красної А.О. від 04.06.2018 року ВП № 56485020 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог та відмови в задоволенні апеляційної скарги. Судові витрати здійснені суб'єктом владних повноважень не повертаються.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 287, 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міської ради міста Кропивницького - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі № 811/1777/18 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 287, 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов