Головуючий І інстанції: Чудних С.О.
06 червня 2019 р. Справа № 520/1035/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 по справі № 520/1035/19
за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3
до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової Ірини Юріївни треті особи ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль" , Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради
про скасування рішення,
Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду із позовом, в якому просив скасувати рішення № 34306220 Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової І.Ю. від 17.03.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним номером 1198196463101, права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення гараж НОМЕР_1 , загальною площею 19,3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року позовну заяву Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради залишено без руху, надано позивачу термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів того, що Харківська міська рада знає про порушення права та не вживає необхідних заходів, а також докази неможливості Харківської міської ради самостійно захистити інтереси, які збігаються з інтересами держави.
22.02.2019 року в порядку виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року позивачем надано заяву, у якій зазначено, що Харківською міською радою не вживались заходи позовного характеру на усунення порушень, вказаних у позові, захист інтересів держави, що стало підставою для звернення місцевої прокуратури до суду із даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року позовну заяву повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року про залишення позовної заяви без руху були виконані, підстави звернення місцевої прокуратури до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради були наведені, однак судом першої інстанції не враховані.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Положеннями ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Статтею 160 КАС України закріплені форма та зміст позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою цієї статті визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Так, за висновками суду першої інстанції, викладеними в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року про залишення позовної заяви без руху, позовна заява не відповідає ч. 4 ст. 53 КАС України, відповідно до якої прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
На виконання вимог цієї ухвали Заступником керівника Харківської місцевої прокуратури №3 у встановлений судом строк подано заяву, в якій зазначено, що Харківською міською радою не вживались заходи позовного характеру на усунення порушень, вказаних у позові, захист інтересів держави, що стало підставою для звернення місцевої прокуратури до суду із даним позовом.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив про неусунення позивачем у встановлений судом строк недоліків, указаних в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом держаної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Отже, КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Таким чином, висновок судду першої інстанції про необхідність залишення позовної заяви без руху та її повернення є помилковим, оскільки усунення позивачем недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, не змінить характеру спірних правовідносин, які не підпадають під визначення спору адміністративної юрисдикції.
Аналогічних підхід до позовної заяви, що залишена без руху та в подальшому повернута позивачу, та щодо якої не вирішене питання стосовно можливості розгляду в порядку адміністративного судочинства, застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 року у справі № 9901/35/19 (провадження № 11-208заі19).
Питання щодо підсудності справи адміністративному суду при залишенні позовної заяви Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 без руху та в подальшому при повертненні її позивачу ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року, судом першої інстанції не досліджувались.
Натомість колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі суд першої інстанції, зокрема, зобов'язаний був з'ясувати відповідність позовної заяви п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства, з урахуванням наявної практики Верховного Суду у постановах від 4 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 23 січня 2019 року у справі № 821/1297/17, 24.04.2019 року по справі № 1840/2727/18 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, з огляду на що ухвала суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення про повернення позовної заяви позивачу, порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такого рішення.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 по справі № 520/1035/19 скасувати.
Адміністративну справу № 520/1035/19 за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової Ірини Юріївни, треті особи - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль", Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради про скасування рішення направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов