06 червня 2019 р. Справа № 615/1175/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Клочко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 11.01.2019 (суддя Токмакова А.П., 63002, Харківська область, м. Валки, вул. Харківська, 4) по справі № 615/1175/18
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти 4 взводу 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Пелепей Ольги Олександрівни третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Валківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до інспектора роти 4 взводу 1 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Пелепей Ольги Олександрівни (далі - відповідач), третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив:
-визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР номер 245096 від 20.07.2018, винесену інспектором роти 4 взводу 1 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенантом поліції Пелепей О.О.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 11.01.2019 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, позивач подав з апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вирішенні даної справи суд першої інстанції не встановив в повній мірі обставини справи, не надав належної правової оцінки поясненням сторін та матеріалам справи, допустив невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 20.07.2018 інспектором роти 4 взводу 1 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Пелепей Ольгою Олександрівною складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 245096, згідно з якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 170 грн.
За змістом вищевказаної постанови ОСОБА_1 , 20.07.2018р. о 04 год. 18 хв. В Дніпропетровській області, на автодорозі М18 поблизу с. Первомайське Новомосковського району Дніпропетровської області керував транспортним засобом марки Ford TRANZIT, державний номерний знак НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком, чим порушив п.2.9 «в» Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з постановою від 20.07.2018р. серії АР № 245096, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 245096 від 20.07.2018 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення правил дорожнього руху (ч.1 статті 121, ст. 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Також відповідно до п. 4 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015р. №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ст. 121 КУпАП, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
По суті зафіксованого в оскаржуваній постанові правопорушення апеляційний суд звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами ч.6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Згідно з п.п. "в" п. 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що, зокрема, неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
За приписами п. 1.9. Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 9 КупАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження: оскаржувати постанову у справі.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що інспектором після зупинки транспортного засобу марки Ford TRANZIT, державний номерний знак НОМЕР_1 було проінформовано водія ОСОБА_1 про причину зупинення транспортного засобу, а саме зазначено про неосвітлення у темну пору доби д.н.з., що є правопорушенням в розумінні Правил дорожнього руху та адміністративним правопорушенням в розумінні КУпАП.
Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у оскаржуваній постанові серії АР № 245096 від 20.07.2018 та не підтверджується жодними іншими доказами.
Як на доказ порушення позивачем вимог пп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху України - керування транспортним засобом, з номерним знаком, що неосвітлений у темну пору доби, відповідач надав до суду відеозапис.
Проте, наданий до суду відеозапис жодним чином не підтверджує порушення позивачем пп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
Так, з дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису наданого відповідачем не вбачається, що позивач керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком.
Разом з тим, на відеозаписі, здійсненого відповідачем, зафіксовано пояснення позивача та процедуру складання постанови про адміністративне правопорушення.
В свою чергу, з наданих позивачем пояснень слідує, позивач перед виїздом перевірив автомобіль на технічну справність, пояснював, що автомобіль був справним, а несправність могла виникнути під час руху транспорту та ним не була помічена, дізнавшись про відсутність освітлення заднього номеру він мав намір проїхати до найближчої зупинки та полагодити освітлення.
Будь-які інші докази, які б свідчили про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, відповідачем не надані, а судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Колегія суддів зазначає, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумція його вини. Презумція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що поданий управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП відеозапис на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова серії АР № 245096 від 20.07.2018 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимог щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та належного документування адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла, що оскаржувана постанова серії АР № 245096 від 20.07.2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративного відповідальності підлягає скасуванню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вказаною нормою процесуального закону передбачені повноваження суду щодо скасування рішення суб'єкта владних повноважень та одночасного вирішення питання про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 11.01.2019 по справі № 615/1175/18 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 245096 від 20.07.2018, винесену інспектором роти 4 взводу 1 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенантом поліції Пелепей Ольгою Олександрівною.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко