04 червня 2019 р. Справа № 816/1938/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Клочко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 (суддя Н.Ю. Алєксєєва, 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26, повний текст складено 22.12.18) по справі № 816/1938/18
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень - рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, рішення про застосування штрафних санкцій, визнання дій протиправними,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі за текстом - Головне управління ДФС у Полтавській області, відповідач), в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Полтавській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.04.2018 року №1000;
-визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Полтавській області щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 29.08.2017 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт перевірки від 10.05.2018 за №598/16-31-13-11-16/2144005199;
-скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.05.2018 року №0053871311, №0053851311, №0053861311;
-скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 31.05.2018 року №Ф-0053831311;
-скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 31.05.2018 року №0053841311.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свою незгоду з рішенням суду обґрунтовує тим, що при прийнятті рішення судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Головне управління ДФС у Полтавській області надало до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 15.03.2000 року зареєстрований як фізична особа - підприємець Миргородською районною державною адміністрацією, номер запису про державну реєстрацію 25870170000001141. Позивач перебуває на податковому обліку в Миргородській ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області з 23.03.2000 року за № 1588 та на час проведення перевірки був, зокрема, платником єдиного податку.
У період з 23.04.2018 року по 03.05.2018 року (термін проведення перевірки продовжувався з 02.05.2018 року по 03.05.2018 року) ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 29.08.2017 року .
За результатами проведеної перевірки складений акт перевірки від 10.05.2018 за №598/16-31-13-11-16/2144005199 /т. 1 а. с. 21-166/, яким зафіксовано порушення:
- п. 291.4 ст. 291, п. 293.4 ст.293, пп. 298.2.3 п.298.3 ст.298 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено єдиний податок у 2014 році на суму 137 349,67грн.;
- пп. 291.4 ст. 291, п. 292.16 ст.292, п.44.6 ст.44, ст.164, ст.167, п.177.1 п. 177.2 п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податок на доходи з фізичних осіб на загальну суму 1 486 174,90 грн., у тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 1 124 668,57 грн. та за 2016 рік у сумі 361 506,33 грн.;
- п. 2 ч.1, ст. 7, та ч.5, ч. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 розділ III Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого занижено єдиний внесок у сумі 175 844,62 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 84 701,26 гри. та за 2016 рік у сумі 91 143,36 грн.;
- п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.4, п.п1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по військовому збору у сумі 115 023,77грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 84 898,24грн., та за 2016 рік у сумі 30 125,53грн.;
- п.181.1 ст. 181, п.183.2. ст. 183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1 679 629грн., у тому числі по періодам: за січень 2015 року у сумі 51 448 грн., за лютий 2015 року у сумі 48 426 грн., за березень 2015 року у сумі 110 286 грн., за квітень 2015 року у сумі 134 346 грн., за травень 2015 року у сумі 65 571 грн., за червень 2015 року у сумі 175 600 грн., за липень 2015 року у сумі 58 164 грн., за серпень 2015 року у сумі 64 915 грн., за вересень 2015 року у сумі 159 112 грн., за жовтень 2015 року у сумі 136 611 грн., за листопад 2015 року у сумі 111 005 грн., за грудень 2015 року у сумі 16 4Ьі грн., за січень 2016 року у сумі 20 292 грн., за лютий 2016 року у сумі 14 681 грн., за березень 2016 року у сумі 38 082 грн., за квітень 2016 року у сумі 53 913 грн., за травень 2016 року у сумі 64 756 грн., за червень 2016 року у сумі 16 869 грн., за липень 2016 року у сумі 35 411 грн., за серпень 2016 року у сумі 43 305 грн., за вересень 2016 року у сумі 43 344 грн., за жовтень 2016 року у сумі 24 206 грн., за листопад 2016 року у сумі 27 455 грн., за грудень 2016 року у сумі 19 360 грн., за січень 2017 року у сумі 917 грн., за лютий 2017 року у сумі 18 936 грн., за березень 2017 року у сумі 10 760, за квітень 2017 року у сумі 35 975 грн., за травень 2017 року у сумі 20 830 грн., червень 2017 року у сумі 47 178 грн. та за липень 2017 року у сумі 11 444 грн.;
- п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України, у результаті чого підлягає анулюванню реєстрація платника єдиного податку з 01.01.2015 року.
На підставі акту перевірки від 10.05.2018 за №598/16-31-13-11-16/2144005199 контролюючим органом винесені:
- податкове повідомлення - рішення від 31.05.2018 року №0053851311, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 1 857 718,63грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями у розмірі 1 486 174,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 371 543,73 грн.;
- податкове повідомлення - рішення від 31.05.2018 року №0053871311, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 668 903,75 грн, у т.ч. за податковими зобов'язаннями у розмірі 1 335 123 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 333 780,75 грн.;
- податкове повідомлення - рішення від 31.05.2018 року №0053861311, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у загальному розмірі 143 779,71грн., у т.ч. за податковими зобов'язаннями у розмірі 115023,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 28 755,94 грн.;
- рішення від 31.05.2018 року №0053841311 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 43639,05 грн.
- вимогу від 31.05.2018 року №Ф-0052831311, якою зобов'язано сплатити борг (недоїмку) з ЄСВ у розмірі 175 844,62 грн.
Із наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.04.2018 року №1000, діями відповідача по її проведенню, вищевказаними рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки дійшов до висновку, що оскаржувані рішення відповідача прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства з урахуванням встановлених в ході перевірки фактів порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
У пункті 78.1 статті 78 ПК України визначено вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки, серед яких отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ним відповідно до закону (пп.78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України).
Таким чином, правовою підставою для призначення позапланової виїзної перевірки платника податків є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2017 року в рамках кримінального провадження №42017170000000044 від 01.02.2017 року призначено позапланову невиїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по час постановлення ухвали суду, яку доручено провести ГУ ДФС у Полтавській області (т.2 а.с.9-11).
На виконання ухвали Київського районного суду м. Полтави по справі 552/5315/17, на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 з урахуванням п.82.2 ст. 82 ПК України ГУ ДФС ту Полтавській області прийнято наказ №1000 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (т.2 а.с.12-13)
Колегія суддів зазначає, що норми, які регулюють порядок та підстави проведення документальних невиїзних перевірок, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Такі перевірки здійснюються без обов'язкової участі платника податків, через що платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення. Тому питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №820/19845/14.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08.08.2018 ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 29.08.2017 року, якою призначено позапланову документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 скасовано Постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора у кримінальному провадженні Бондаренко О.П. про призначення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2014 повернуто особі, яка його продала (т.3 а.с. 81-86).
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.11.2018 року у справі №805/2601/16-а аналіз ухвали про призначення перевірки (в межах спірних відносин відповідач визначений, як особа якій доручено проведення перевірки) свідчить про те, що за своїм характером призначена документальна позапланова перевірка характеризується як захід забезпечення кримінального провадження, а також як специфічна слідча (розшукова) дія.
Проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали зокрема слідчого судді у будь якому випадку є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні, скасування ухвали про призначення перевірки призводить до скасування наказу про її проведення, саме до скасування, а не до визнання незаконним на момент його прийняття.
Посилання податкового органу на те, що спірний наказ був реалізований внаслідок цього є неможливим його скасування є неприйнятним, оскільки скасування підстави його прийняття призводить до скасування наказу, тобто наказ є похідним від ухвали слідчого судді».
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому в цій справі суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена в його постанові від 27.11.2018 року, у справі №805/2601/16-а .
З викладеного вище слідує, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 18.04.2018 року, №1000 є похідним від ухвали слідчого судді і скасування ухвали про призначення перевірки призводить до скасування наказу про її проведення.
При цьому, варто зазначити, що скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанцій втрачають законну силу з моменту їх ухвалення/постановлення, а отже не можуть породжувати законні зобов'язання суб'єктам правовідносин, а тому рішення прийнятті на підставі скасованої ухвали не можуть мати будь-якої юридичної сили та не тягнуть будь-яких правових наслідків.
Така позиція суду ґрунтується на положеннях статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом та пункту 91 рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 року у справі "Науменко проти України", в якій Суд вказав, що: "що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів».
Під остаточним рішенням у даному разі необхідно вважати ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 08.08.2019 року, якою скасовано ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 29.08.2017 року, а тому сформована у ньому позиція суду не може бути поставлена під сумнів та тлумачитись двояко.
Отже, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача щодо протиправності спірного наказу №1000 від 18.04.2018 є обґрунтованими, оскільки такий прийнятий на виконання судового рішення, який подальшому було скасовано.
Одночасно, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про законність спірного наказу з посиланням на попередньо сформовану правову позицію у постановах Верховного Суду у справі за №809/1731/17 від 29.10.2018, № 804/222/17 від 13.11.2018, оскільки згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.
Також колегія суддів не приймає посилання апелянта на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 21.02.2019 року по справі № 807/2062/17, оскільки у цій справі надана оцінка іншим правовідносинам, які виникли з приводу не допуску контролюючого органа до документальної позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання.
Виходячи з того, що спірні податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, рішення про застосування штрафних санкцій також прийняті на підставі висновків акту перевірки, складеному за результатами її проведення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність їх скасування та, відповідно, задоволення позовних вимог в зазначеній частині.
Одночасно колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним наказ Головного управління ДФС у Полтавській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.04.2018 року №1000, оскільки, як зазначалось вище, проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали зокрема слідчого судді у будь якому випадку є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні, скасування ухвали про призначення перевірки призводить до скасування наказу про її проведення, саме до скасування, а не до визнання протиправним на момент його прийняття.
Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Судом першої інстанції під час розгляду даної справи зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам, невірно застосовані норми матеріального права, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 по справі № 816/1938/18 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень - рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, рішення про застосування штрафних санкцій, визнання дій протиправними задовольнити частково.
Скасувати наказ Головного управління ДФС у Полтавській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.04.2018 року №1000.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 31.05.2018 року №0053871311, №0053851311, №0053861311.
Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску Головного управління ДФС у Полтавській області від 31.05.2018 року №Ф-0053831311.
Скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску Головного управління ДФС у Полтавській області від 31.05.2018 року №0053841311.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко
Постанова складена в повному обсязі 06.06.19.