ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 червня 2019 року № 640/5043/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державної судової адміністрації України до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 04.03.2019 року ВП № 56192935, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи незаконним накладення штрафу за невиконання рішення, оскільки невиконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року у справі №2-а/22173/10/0570 допущено з об'єктивних причин, а саме: листом від 05 червня 2018 року №10-10164/18, а також листом від 14.11.2018 року за № 10-23490/18 боржник повідомив державного виконавця про те, що виконання рішення (виконавчого листа) Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2017 року, є неможливим, оскільки зобов'язання щодо виконання цього судового рішення залежить від виконання зобов'язань іншими суб'єктами владних повноважень; відповідача також повідомлено, що виконання зазначеного рішення суду повинно здійснюватися за рахунок коштів бюджетної програми 051150 "Виконання рішень на судів на користь суддів" Державною казначейською службою України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з викликом (повідомленням) сторін. Справу до слухання призначено на 05 червня 2019 року.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.
В судове засідання 05 червня 2019 року представники сторін не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось; на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Назаровець А.Т від 04 березня 2019 року ВП № 56192935 про накладення штрафу при примусовому виконанні виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року про зобов'язання ДСА України провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років у відповідності з положеннями ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року, в зв'язку із відсутністю інформації щодо виконання рішення суду боржником, на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", за повторне невиконання без поважних причин рішення суду (виконавчого документа) вирішено накласти на боржника - ДСА України, штраф на користь держави у розмірі 10 200,00 грн.
Частина перша статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що у разі невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, на боржника - юридичну особу накладається штраф.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року у справі №2-а22173/10/0570 позовні вимоги були задоволені частково, а саме визнано незаконною діяльність Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області щодо неприйняття заходів по повному фінансуванню заробітної плати ОСОБА_1 з 19.08.2009 року з розрахунку 7,5 мінімальних заробітних плат, розмір яких був встановлений Законами України "Про державний бюджет" на 2009-2010 роки, а також Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на момент виплати у заявленому періоді. Зобов'язано Міністерство фінансів України виділити з Державного бюджету України грошові кошти на додаткове фінансування Державної судової адміністрації України для Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області на бюджетну програму «Виконання рішень судів на користь суддів», для здійснення виплат судді Калінінського районного суду м. Донецька ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року заробітної плати з розрахунку 7,5 мінімальних заробітних плат з 22 травня 2008 року надбавку за вислугу років, з урахування доплати за кваліфікаційний клас.
Крім того, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області виділити Калінінському районному суду м. Донецька додаткове фінансування з бюджетної програми «Виконання рішень судів на користь суддів» для здійснення виплат ОСОБА_1 недоплаченої заробітної плати з 19.08.2009 року у розрахунку 7,5 мінімальних заробітних плат, розмір яких був встановлений Законами України «Про державний бюджет" на 2009-2010 роки, а також Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на момент виплати у заявленому періоді та з 22 травня 2008 року надбавку за вислугу років з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Міністерство фінансів, не погодившись з постановою суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 року апеляційну скаргу Міністерства фінансів України - залишено без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року - залишено без змін.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2015 року № К/9991/3284/11 зобов'язано ДСА України провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату надбавки за вислугу років у відповідності з положеннями ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень від 17.04.2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання листа Донецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року, повідомлено боржника про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Постановою від 22.10.2018 року на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн та зобов'язано виконати рішення суду. Станом на 04.03.2018 року рішення суду не виконано, обставини, які б зумовили зупинення чи закінчення виконавчого провадження боржником не вказано.
ДСА України направляла відповідачу листи від 05.06.2018 року №10-10164-18 та від 14.11.2018 року №11-23490/18, у якому повідомляла, про те, що порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", тому виконання рішення суду на корись судді повинно здійснюватися за рахунок коштів бюджетної програми 051150 "Виконання рішень судів на користь суддів" Державною казначейською службою України, у зв'язку із чим виконання судового рішення (виконавчого листа) залежить від виконання зобов'язань іншими суб'єктами владних повноважень.
Крім того, для можливості виконання зазначеного рішення (виконавчого листа), позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 19.03.2015 року, а саме: шляхом безспірного списання нарахованої суми з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2017 року у справі № 2а-22173/10/0570 відмовлено ДСА в задоволенні заяви.
Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції, ДСА України звернулось до суду з апеляційною скаргою, але ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року апеляційну скаргу ДСА повернуто заявникові.
Ухвалою Верховного Суду України від 05.03.2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ДСА України на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року.
З урахуванням викладеного позивач просив утриматись від накладення штрафів та вчинення інших дій до розгляду справи у касаційній інстанції.
Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку має місце виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником, за яким є державний орган, механізм якого визначається Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845.
Так, відповідно до статті 3 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником, за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.
У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.
Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Пункт 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, передбачає, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Суд встановив, що судові рішення, які передбачають виплату на користь суддів коштів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 051150 "Виконання рішень на судів на користь суддів".
Оскільки виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2017 року передбачає виділення коштів для проведення виплат судді, виконання вказаного судового рішення має здійснюватись Державною казначейською службою України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".
З огляду на вищевказане, на думку суду, виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду має здійснюватись в межах визначеного Кабінетом Міністрів України порядку, що, у свою чергу, виключає відповідальність боржника (позивача) за невиконання даного судового рішення.
Таким чином, дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Назаровець А.Т щодо накладення на боржника - ДСА України, штрафу за невиконання рішення (виконавчого листа) є протиправними, а постанова від 04 березня 2019 року ВП №56192935 про накладення штрафу підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність накладення штрафу вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДСА України підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Державної судової адміністрації України (01121, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; ідентифікаційний код 26255795) задовольнити повністю.
2. Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т про накладення штрафу від 04 березня 2019 року у виконавчому провадженні №56192935.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державної судової адміністрації України понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа