06 червня 2019 року Чернігів Справа № 620/961/19
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, Озброєння Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Відповідач-12), Озброєння Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Відповідач-2), Військової частини НОМЕР_2 (далі - Відповідач-3), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 22.02.2019 №73 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", п.1 якого, за порушення правил військової ввічливості та встановлених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, ст.ст.16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на молодшого лейтенанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - "позбавлення військового звання";
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Озброєння Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 ) (по особовому складу) від 27.02.2019 №21 відповідно до якого, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти охорони та оборони батальйону охорони Військової частини НОМЕР_2 було звільнено з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.03.2019 №56, п.4 якого, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти охорони та оборони батальйону охорони Військової частини НОМЕР_2 , було виключено з 14.03.2019 зі списків військової частини та направлено на військовий облік до Ічнянського РТЦК СП Чернігівської області;
- поновити позивача на посаді заступника командира роти охорони та оборони батальйону охорони Військової частини НОМЕР_2 з 15.03.2019;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь позивача грошове забезпечення за період з 15.03.2019 по час набрання законної сили рішенням суду про поновлення на військовій службі.
В обґрунтування своїх вимог позивачем вказано, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Оскільки про дисциплінарне порушення стало відомо 09.12.2018, а позивача було притягнуто до відповідальності тільки 22.02.2019, позивач вважає, що відповідачами порушено строки притягнення до дисциплінарної відповідальності. Щодо решти позовних вимог, позивач вказує, що вони є похідними.
Ухвалою судді від 08.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачам 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.
У встановлений ухвалою про відкриття провадження строк, відповідач-1 та відповідач-2 подали відзиви на позов, в якому просили відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на необгрунтованість позовних вимог, та вказуючи, зокрема, що жодних строків про притягнення до дисциплінарної відповідальності ними порушено не було.
Відповідач-3 відзив на позов суду не надав.
Представником позивача було подано відповідь на відзив, в якій він підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити, вказавши на неправомірність дій з боку відповідачів та необґрунтованість їх позиції.
Також, відповідачем-1 подано заперечення на відповідь на відзив, втім суд до уваги їх не приймає, оскільки в порядку спрощеного позовного провадження подання заперечень на відповідь на відзив КАС України не передбачає.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
10.12.2018 відповідно до телеграми тимчасово виконуючого обов'язки командира Військової частини НОМЕР_2 наказом начальника Озброєння Збройних Сил України від 10.12.2018 №345 було призначено службове розслідування з метою з'ясування причин та обставин, що сприяли вчиненню ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, правопорушення у вигляді застосування непередбачених Статутами Збройних Сил України заходів впливу по відношенню до солдат строкової служби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та встановлено термін проведення до 31.12.2018.
Враховуючи, що Ічнянським відділенням поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області 10.12.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018270320000026 кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.125 КК України відносно молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , який в стані алкогольного сп'яніння, застосував непередбачені Статутами Збройних Сил України заходи впливу по відношенню до солдат строкової військової служби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та з метою уточнення причин та обставин, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеню вини наказом начальника Озброєння Збройних Сил України від 29.12.2018 №387 було продовжено строк проведення вищезазначеного службового розслідування до 27.01.2019.
Відповідно до Акту проведення службового розслідування №115, затвердженого начальником Озброєння Збройних Сил України 27.01.2019 встановлено, що 09.12.2018 близько 14:00 молодший лейтенант ОСОБА_1 , знаходячись на території Військової частини НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з прямим умислом з мотивів особистої недисциплінованості наніс декілька ударів в область голови громадянину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (солдати строкової військової служби) чим спричинив останнім легкі тілесні ушкодження.
Зазначені обставини підтверджуються поясненнями свідків, а саме старшого сержанта ОСОБА_4 ,старшого солдата ОСОБА_5 , старшого солдата ОСОБА_6 , солдата ОСОБА_7 , солдата ОСОБА_2 , лейтенанта ОСОБА_8 , майора ОСОБА_9 , солдата ОСОБА_10 , старшого солдата ОСОБА_11 , капітана ОСОБА_12 ,солдата ОСОБА_13 , які додаються.
Крім документального підтвердження вищезазначених фактичних обставини вчиненого правопорушення, вина молодшого лейтенанта ОСОБА_1 підтверджується особистим зізнанням вказаного військовослужбовця.
Перебування позивача на території Військової частини НОМЕР_2 в нетверезому стані підтверджується також протоколом від 11.12.2018 №15 про військове адміністративне правопорушення вчинене ним за ч.3 ст.172-20 КУпАП та постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11.12.2018 у справі №733/1711/18 про визнання винним молодшого лейтенанта ОСОБА_1 в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладання штрафу в розмірі 3665 грн, який позивачем сплачено 11.12.2018 та підтверджується відповідною квитанцією.
На підставі наведеного, в Акті вказано на порушення молодшим лейтенантом ОСОБА_1 вимоги ст.4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України відповідно до якої кожен військовослужбовець зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; вимоги ст.119 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої командир взводу в мирний і воєнний час, з поміж іншого, відповідає за виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за підтримання внутрішнього порядку у взводі; вимоги ст.120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої командир взводу, з поміж іншого, зобов'язаний подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку, з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання рядових, сержантів і згуртування військового колективу, неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі, піклуватись про підлеглих, знати їх потреби, дбати про їх здоров'я, вживати заходів щодо його зміцнення.
Наказом начальника Озброєння Збройних Сил України від 29.01.2019 №20 "Про результати службового розслідування" прийнято рішення щодо не притягнення до дисциплінарної відповідальності молодшого лейтенанта ОСОБА_1 за умисне нанесення легких тілесних ушкоджень військовослужбовцям строкової військової служби, виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані, порушення ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст.16, 49, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а клопотати перед начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо накладення на командира взводу роти охорони та оборони батальйону охорони Військової частини НОМЕР_2 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "позбавлення військового звання".
В подальшому, наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 22.02.2019 № 73 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення правил військової ввічливості та встановлених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, вимог ст.ст.16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на молодшого лейтенанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення "позбавлення військового звання".
Наказом начальника Озброєння Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 ) (по особовому складу) від 27.02.2019 №21 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку. Також наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.03.2019 №56, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти охорони та оборони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , було виключено з 14.03.2019 зі списків військової частини та направлено на військовий облік до Ічнянського РТЦК СП Чернігівської області.
Вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.
В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються, як цим Законом, так і відповідними положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Законом України від 24.03.1999 №551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних сил України" та Законом України від 24.03.1999 №548 "Про Статут внутрішньої служби Збройних сил України".
Статтею 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Згідно ст.45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир зобов'язаний нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Види дисциплінарних стягнень визначені в ст.68 Дисциплінарного статуту до яких належать: зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, позбавлення військового звання.
Таким чином, достатньою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є зафіксований факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
А отже, позбавлення військового звання є одним з видів стягнення, який може бути застосовано за невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Позивач вказує на необґрунтованості застосування до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення за вчинення даного проступку, втім, підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення. Крім того. Дисциплінарний статут Збройних Сил України не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Це узгоджується з Рекомендаціями №И.(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, де передбачено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те. яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
При цьому, з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу державної влади.
Так, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (ст.83 Дисциплінарного статуту).
При цьому, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності (ст.84 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць (ст.85 Дисциплінарного статуту).
Як встановлено судом, 10.12.2018 відповідно до телеграми тимчасово виконуючого обов'язки командира Військової частини НОМЕР_2 наказом начальника Озброєння Збройних Сил України від 10.12.2018 №345 було призначено службове розслідування з метою з'ясування причин та обставин, що сприяли вчиненню ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, правопорушення у вигляді застосування непередбачених Статутами Збройних Сил України заходів впливу по відношенню до солдат строкової служби ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та встановлено термін проведення до 31.12.2018. В подальшому, термін проведення продовжено до 27.01.2019, а отже граничний двомісячний строк, встановлений ст.85 Дисциплінарного статуту не порушено.
Так, відповідно до ст.87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Як визначено ст.74 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України, командувач (начальник) військ (сил) Збройних Сил України, що не входять до складу видів Збройних Сил України, крім прав, якими наділено командувача військ оперативного командування, мають право понижувати у посаді офіцерів від заступників командирів полків, старших помічників командирів кораблів 1 рангу, відповідних їм і нижчих, а також позбавляти військового звання старших офіцерів у званні до майора (капітана 3 рангу) включно.
Повноваження щодо накладення стягнення у вигляді позбавлення військового звання на категорію військовослужбовців до якої віднесено позивача має начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України.
До Генерального штабу Збройних Сил України 12.02.2019 №419/НВГШ надійшло клопотання начальника Озброєння Збройних Сил України про накладення на молодшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "позбавлення військового звання" (а.с.174).
Тобто, наказ №73 від 22.02.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" прийнято в межах передбачених ст.87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України уповноваженою особою, а саме начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України.
За таких обставин, накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення військового звання у зв'язку з вчиненням дисциплінарного проступку було вчинено відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а тому Генеральний штаб Збройних Сил України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом України.
Таким чином, у задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 22.02.2019 №73 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" слід відмовити.
Щодо визнання протиправним та скасувати наказу начальника Озброєння Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 ) (по особовому складу) від 27.02.2019 №21 відповідно до якого, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти охорони та оборони батальйону охорони Військової частини НОМЕР_2 було звільнено з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку, суд зазначає наступне.
Згідно з пп."є" ч.5 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку.
Оскільки судом встановлено, що позивача правомірно позбавлено військового звання у дисциплінарному порядку, суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування наказу від 27.02.2019 №21.
Також не підлягають задоволенню і вимоги про визнання протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.03.2019 №56, п.4 якого, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти охорони та оборони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , було виключено з 14.03.2019 зі списків військової частини та направлено на військовий облік до Ічнянського РТЦК СП Чернігівської області, поновлення позивача на посаді заступника командира роти охорони та оборони батальйону охорони Військової частини НОМЕР_2 з 15.03.2019 та стягнення з Військової частини НОМЕР_2 на користь позивача грошове забезпечення за період з 15.03.2019 по час набрання законної сили рішенням суду про поновлення на військовій службі, оскільки такі вимоги є похідними, а накази, на підставі яких прийнято наказ від 14.03.2019 №56 визнані судом як такі, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що відповідачами повністю доведено правомірність прийнятих рішень, а тому позов ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, Озброєння Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, Озброєння Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ).
Відповідач-1 - Генерального штабу Збройних Сил України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 22991050).
Відповідач-2 - Озброєння Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 ) (вул.Дегтярівська, 28а, м.Київ, 04119)
Відповідач-3 - Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Повне рішення суду складено 06.06.2019.
Суддя Л.О. Житняк