06 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1250/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Смокович В.І.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Ковельського ОУПФ України) про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язання призначити дострокову пенсію за віком, як батьку, який виховує п'ятьох і більше дітей до шестирічного віку, відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 13 лютого 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 13 лютого 2019 року звернувся до Ковельського ОУПФ України із заявою про призначення йому дострокової пенсії відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, як батьку, який здійснював виховання п'ятьох і більше дітей до шестирічного віку. Зазначив, що народжені у шлюбі із ОСОБА_2 сім дітей виховувались батьками разом. При цьому, дружина позивача не заперечувала проти призначення дострокової пенсії ОСОБА_1 , як батьку, який здійснював виховання п'ятьох і більше дітей до шестирічного віку, оскільки сама використала право на призначення пенсії за віком на підставі пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яку отримує з 28 травня 2009 року.
Однак рішенням Ковельського ОУПФ України від 05 березня 2019 року позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком у зв'язку із тим, що його дружина ОСОБА_2 як мати сімох дітей, знаходиться на обліку як одержувач пенсії за віком з 28 травня 2009 року (скористалась правом на призначення пенсії (незалежно від виду).
Листом Ковельського ОУПФ України № 2783/02-21-21 від 12 березня 2019 року позивача повідомлено про прийняте рішення. Однак, ОСОБА_1 уважає дане рішення незаконним, оскільки його дружина ОСОБА_2 не отримує дострокової пенсії за віком, як мати, яка здійснювала виховання п'ятьох і більше дітей до шестирічного віку, тобто не використала право на дострокове призначення пенсії з підстав, зазначених пунктом 3 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а оформила свою пенсію за віком на підставі пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Із наведених підстав просив позов задовольнити повністю.
У відзиві на позов № 4942/06-39 від 23 травня 2019 року (арк. спр. 59-60) відповідач його вимог не визнав з тих підстав, що відповідно до статті 10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Також представник відповідача зазначив, що у випадку, якщо мати, яка здійснювала виховання п'ятьох і більше дітей до шестирічного віку, використала право на призначення пенсії (незалежно від виду) до досягнення пенсійного віку, батько права на призначення дострокової пенсії за віком не має. Таким чином, оскільки дружина позивача ОСОБА_2 отримує пенсію за віком з 28 травня 2009 року, тому в даному випадку у батька дітей ОСОБА_1 відсутнє право на призначення дострокової пенсії згідно із пунктом 3 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Із наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом. Судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 1).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 01 вересня 1984 року, позивач перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 (арк. спр. 19).
ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується копіями свідоцтв про народження (арк. спр. 16-21).
Позивач 13 лютого 2019 року звернувся до Ковельського ОУПФ України із заявою про призначення дострокової пенсії відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, як батько, який здійснював виховання п'ятьох і більше дітей до шестирічного віку, після досягнення 55 років та маючи страховий стаж не менше 20 років, надавши усі необхідні документи для призначення пенсії.
За результатом розгляду його заяви, відповідач прийняв 05 березня 2019 року рішення про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком. При цьому, відмова ґрунтувалась на тому, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ять або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років, до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснюється батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.
Мотивами прийняття такого рішення стала та обставина, що дружина позивача ОСОБА_2 , мати сімох дітей, які виховувались подружжям разом до шестирічного віку, перебуває на обліку у Ковельському ОУПФ України як одержувач пенсії за віком з 28 травня 2009 року, а тому її чоловік - ОСОБА_1 , не має права на даний вид пенсії (арк. спр. 61-62, 63).
Не погоджуючись із вказаною відмовою (рішенням), позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають: жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.
Отже, матері надається право вибору особи, яка буде одержувати дострокову пенсію за віком: вона сама або батько дітей.
Відповідачем не заперечуються обставини, які надають право позивачу на призначення дострокової пенсії за віком, а саме наявність відповідного страхового стажу не менше 20 років, досягнення відповідного 55 віку, здійснення позивачем виховання сімох дітей до шестирічного віку.
Як уже установлено судом, ОСОБА_1 досяг 55-річного віку та є батьком сімох дітей, яких виховував до шестирічного віку, що стверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 (арк. спр. 33-34), свідоцтвами про народження НОМЕР_3 - НОМЕР_4 , НОМЕР_3 - НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 - НОМЕР_8 № НОМЕР_9 , НОМЕР_7 - НОМЕР_8 № НОМЕР_10 , НОМЕР_11 № НОМЕР_12 , НОМЕР_11 № 045849 (арк. спр. 17-21, 62). Необхідний страховий стаж позивача (понад 27 років) підтверджується копіями трудової книжки серії НОМЕР_13 (арк. спр. 35-42).
Підставою для відмови у призначенні позивачу дострокової пенсії стала та обставина, що мати дітей, ОСОБА_2 , отримує пенсію за віком з 28 травня 2009 року, а, відтак, використала своє право на призначення одного з видів пенсії (незалежно від виду).
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що дружина позивача ОСОБА_2 , яка є матір'ю спільних сімох дітей, використала своє право на призначення дострокової пенсії, передбаченої статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з огляду на таке.
Довідками Ковельського ОУПФ України № 1116/02-11-14 від 02 травня 2019 року, № 820/02-11-14 від 13 березня 2019 року стверджується, що ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та отримує пенсію відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28 травня 2009 року (арк. спр. 15, 44).
Отже, судом установлено, що своє право на отримання пенсії із підстав, передбачених пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV, ОСОБА_2 не використала та не заперечила проти отримання такої пенсії батьком дітей.
Абзацом 2 пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV визначено спеціальне суб'єктивне право батька, як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання п'ятьох і більше дітей до шестирічного віку, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації матір'ю свого права на призначення дострокової пенсії за віком, передбаченого іншими нормами законодавства.
Аналогічний висновок, зазначений в постанові Верховного Суду України від 12 листопада 2013 року №21-373а13. При розгляді даного спору судом ураховано, що Верховний Суд у своїй практиці не відійшов від правового висновку, викладеного у постанові №21-373а13.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачу протиправно було відмовлено у призначенні пенсії за віком як батькові п'ятьох або більше дітей, яких виховував до шестирічного віку, відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності прийняття оспорюваних дій, рішення.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
На думку суду, оскільки при розгляді заяви позивача від 13 лютого 2019 року про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач не забезпечив дотримання вимог зазначених вище приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із чим дійшов передчасного висновку про відсутність у позивача права на призначення такої пенсії, виходячи із змісту частини другої статті 245 КАС України та з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій Ковельського ОУПФ України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визнання протиправним і скасування рішення Ковельського ОУПФ України від 05 березня 2019 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зобов'язання Ковельського ОУПФ України призначити ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 13 лютого 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в у сумі 768 грн 40 коп., сплачений відповідно до квитанції від № 0.0.1320758082.1 від 10 квітня 2019 року.
Керуючись статтями 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_14 ) до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 101, ідентифікаційний код юридичної особи 37788984) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Визнати протиправним і скасувати рішення Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 05 березня 2019 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",
Зобов'язати Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 13 лютого 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп. (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 06 червня 2019 року.