03 червня 2019 року ЛуцькСправа № 803/847/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Савчук О.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Кушнір Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьк, за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми “Ф” від 29 травня 2017 року №5013028-1301 в частині застосування грошового зобов'язання 5 867, 54 грн. та від 24 травня 2017 року №5013027-1301 повністю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нарахування контролюючим органом згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень орендна плати за земельну ділянку, що перебуває в комунальній власності, згідно договору оренди землі від 14.11.2012 року за 2016-2017 роки є необґрунтованим та безпідставним, оскільки вищевказаний договір станом на 01.01.2016 року припинив свою дію і будь-яких додаткових угод сторонами не укладалось, натомість на виконання рішення Володимир-Волинської міської ради від 09.09.2015 року №46/11 орендарям було поновлено договір оренди вищевказаної земельної ділянки шляхом укладення нового договору оренди та зобов'язано провести його державну реєстрацію, однак така реєстрація проведена не була, відповідно в 2016 та 2017 роках спірна земельна ділянка не перебувала і не перебуває в користуванні (оренді) орендарів по договору від 14.11.2012 року, в тому числі позивачки.
У зв'язку із чим, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми “Ф” від 29 травня 2017 року №5013028-1301 в частині застосування грошового зобов'язання 5 867, 54 грн. та від 24 травня 2017 року №5013027-1301 повністю.
Представник відповідача в письмових запереченнях від 18.07.2017 року проти задоволення адміністративного позову заперечила повністю, мотивуючи тим, що рішенням Володимир-Волинської міської ради від 09.09.2015 року №46/11 поновлено термін дії договору оренди від 14.11.2012 року на п'ять років, тобто строк дії даного договору продовжено до 16.11.2019 року і відповідно позивач є користувачем земельної ділянки, а отже й платником орендної плати.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2017, залишено без змін ухвалою Львівського апеляц2ійного адміністративного суду від 28.09.2017, відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.
Постановою Верховного Суду від 28.02.2019, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 - скасовано, а справу №803/847/17 направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
При цьому, у постанові від 28.02.2019 у вказаній справі Верховний Суд зазначив, що для правильного вирішення даної справи суди попередніх інстанцій під час нового розгляду мають дослідити наявність або відсутність права власності або користування об'єктами нерухомого майна, договір оренди землі від 14.11.2012, який укладений між ОСОБА_3 -Волинською міською радою (Орендодавець) та Яковчук ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Яковчуком Сергієм Васильовичем, Сіранчук Розою Василівною, Сіранчуком Ігорем Емільовичем (Орендарі), в частині його істотних умов, - строку дії, орендної плати, зміни умов і припинення його дії. Також необхідно дослідити процедуру його продовження (пролонгації), укладення додаткових угод чи договорів за період з 2014 по 2017 роки та їх реєстрації у встановленому законом порядку.
У відзиві на позовну заяву від 19.04.2019 представник відповідача зазначає, що юридичний факт, з яким пов'язано виникнення в позивача обов'язку сплачувати земельний податок, є отримання у власність нерухомого майна (будівлі,споруди), а не державна реєстрація права користування земельною ділянкою, на якій розташоване таке майно.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в ухвалі від 07.07.2015 у справі №826/12388/13-а, де зазначено, що не зважаючи нате. Що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нежитловим приміщенням, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 цього Кодексу, обов'язок зі сплати земельного податку виник у нього з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Якщо певна фізична чи юридична особа набула прав власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Отже, платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку, відповідно з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, обов'язок зі сплати податку на земельну ділянку, на якій розміщено такий об'єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
З огляду на що, просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю.
У поясненнях від 11.05.2019 представник позивача звертає увагу суду на те, що відповідно до п.42 договору оренди землі від 14.11.2012, укладеного між ОСОБА_3 -Волинською міською радою (Орендодавець) та Яковчук В.І., Яковчуком С.В., Яковчуком В.В., Сіранчуком І.Е., Сіранчук Р.В. (Орендарі), договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.
Однак, незважаючи на наявність рішення Володимир-Волинської міської ради «Про поновлення, припинення договорів оренди земельних ділянок» від 09.09.2015 №46/11, яким поновлено договір оренди землі від 14.11.2012, додаткова угода не була укладена та державна реєстрація такої угоди не здійснена.
Таким чином, у зв'язку з припиненням дії договору оренди землі від 14.11.2012, відповідач не мав права приймати податкові повідомлення-рішення форми «Ф» №5013028-1301 від 29.05.2017, №5013027-1301 від 24.05.2017 за договором оренди, який припинив свою дію 16.11.2014.
Просить суд задовольнити позовні вимоги позивача повністю.
У додаткових поясненнях від 13.05.2019 та від 03.06.2019 представник відповідача наголошує на тому, що оскільки позивач набула право власності на будівлю в 2007 році, тобто до зміни правового регулювання п.287.6 ст.287 ПК України, відтак обов'язок зі сплати орендної плати виник у позивача саме з моменту набуття права власності на такий об'єкт нерухомого майна і такий обов'язок продовжує існувати незважаючи на зміну правового регулювання п. 287.6 ст.287 ПК України.
Враховуючи вищенаведене, незалежно від того, що новий договір оренди землі не пройшов державну реєстрацію, незалежно від того чи укладалася такий договір взагалі, на позивача покладено обов'язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку з момент набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, який розміщений на такій земельній ділянці.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові та додаткових поясненнях, просив задовольнити позов повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечила повністю, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.11.2012 року між ОСОБА_3 -Волинською міською радою (Орендодавець) та Яковчук В.І ОСОБА_6 , Яковчуком С.В., Яковчуком В.В., Сіранчуком І.Е., Сіранчук Р.В. (Орендарі) укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого орендарі прийняли в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Зимнівська АДРЕСА_2 А, загальною площею 5140 м2, в тому числі: 4406 м2 - капітальна одноповерхова споруда, 705 м2 - під проїздами, проходами, площадками, 29 м2 - під спорудами; на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, приміщення, які належать орендарям на праві власності. (а.с.7-8)
Згідно з п.10 даного Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації.
Відповідно до абзацу першого п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради листом №505/1.27/2-17 від 13.03.2017 року (а.с.22-23) повідомив ОСОБА_3 -Волинську ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про несплату орендарями орендної плати за земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з 16.11.2014 року. Даний лист також містить дані, що рішенням сесії Володимир-Волинської міської ради від 09.09.2015 року №46/11 поновлено термін дії договору оренди даної земельної ділянки на п'ять років, в п'ятиденний термін після прийняття такого рішення проект договору оренди землі разом з витягом з рішення були передані в ЦНАП для подальшого підписання та державної реєстрації згідно ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України і 25.11.2015 року, відповідно до опису видачі документів №П 5252, проект договору в трьох примірниках був виданий землекористувачам, однак право оренди земельної ділянки в подальшому не зареєстровано.
Головним управлінням ДФС у Волинській області на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України винесено податкові повідомлення-рішення: від 29.05.2017 року №5013028-1301, яким визначено ОСОБА_7 Р. ОСОБА_8 . суму грошового зобов'язання за платежем “Орендна плата з фізичних осіб” за 2014 рік в розмірі 315, 10 грн. та за 2016 рік в розмірі 5 867, 54 грн. та від 24.05.2017 року №5013027-1301 про визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем “Орендна плата з фізичних осіб” за 2017 рік в розмірі 6 219, 60 грн.
Розрахунок грошових зобов'язань зроблено із врахуванням коефіцієнтів індексації та загальної кількості орендарів, тобто частка позивачки в розмірі орендної плати становить 1/5.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
За пунктом 287.7 статті 287 ПК у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
За статтями 125 і 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 ЦК України.
За частиною третьою статті 7 Закону України “Про оренду землі” №161-ХІV від 06.10.1998 (далі - Закон №161-ХІV) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об'єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов'язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.
Тобто, у розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.
Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. При цьому, землекористувач зобов'язаний сплачувати земельний податок за фактичне користування земельною ділянкою.
В свою чергу, згідно із приписами статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки/
Як встановлено судом, 14.11.2012 між ОСОБА_3 -Волинською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 Розою Василівною, ОСОБА_11 (Орендарі) укладено договір оренди землі.
Відповідно до умов якого орендарі прийняли в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 А, загальною площею 5140 м2, в тому числі: 4406 м2 - капітальна одноповерхова споруда, 705 м2 - під проїздами, проходами, площадками, 29 м2 - під спорудами; на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, приміщення, які належать орендарям на праві власності.
Згідно п.8 договору оренди землі від 14.11.2012 договір укладено строком на 2 роки.
Пунктом 42 договору оренди передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що договір оренди землі від 14.11.2012 зареєстровано 16.11.2012 за №071020004000136.
При цьому, з пояснень представника позивача, які не заперечуються представником відповідача, вбачається, що будь-яких додаткових угод до договору оренди землі від 14.11.2012 щодо умов його поновлення сторонами не укладалось.
Відповідно до п.36 договору оренди, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено.
З огляду на вище викладене, даний договір припинив свою дію 16.11.2014.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Володимир-Волинської міської ради «Про поновлення, припинення договорів оренди земельних ділянок» від 09.09.2015 №46/11, вирішено поновити договір оренди землі від 16.11.2012, укладеного між ОСОБА_3 -Волинською міською радою, як орендодавцем, та позивачем - ОСОБА_2 , а також ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Поряд з тим, частинами 6, 8, 11 статті 33 Закону №161-ХІV у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа- повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності), додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Судом встановлено, що додаткова угода так і не була укладена, державна реєстрація такої угоди не проводилася.
А відтак, право оренди земельної ділянки, що є предметом договору оренди землі від 14.11.2012, у позивача відсутнє з моменту закінчення строку цього договору, а саме з 16.11.2014.
Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 1/5 частки приміщення майстерні по ремонту комбайнів по вул. Луцькій, 158 в м. Володимир-Волинський, наявного що підтверджується наявним в матеріалах справи договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.11.2007 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно. (а.с.128-131)
Згідно довідки Управління містобудування та архітектури Володимир-Волинської міської ради №54 від 11.07.2017 приміщенню майстерні по ремонту комбайнів по АДРЕСА_3 . Володимир-Волинський, згідно рішення виконавчого міської ради від 27.11.2008 №476 “Про впорядкування вуличної нумерації будівель та земельних ділянок“ присвоєно адресний номер 5-А по вул. Зимнівській. (а.с.139)
Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Враховуючи те, що позивач набула право власності на частину споруди, приміщення майстерні по ремонту комбайнів, що знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Зимнівська, 5А, а відтак до позивача перейшло право користування на земельну ділянку, на якій воно розміщене.
У зв'язку із чим, суд приходить висновку, що в даному випадку у позивача виникає обов'язок по сплаті земельного податку саме за користування земельною ділянкою, а не за її оренду.
Предметом даного спору є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській від 29 травня 2017 року №5013028-1301 в частині визначення суми податкових зобов'язань з орендної плати фізичних осіб в розмірі 5 867 гривень 54 копійки та від 24 травня 2017 року №5013027-1301, якими визначено позивачу саме орендну плату заземлю, а не за користування земельною ділянкою.
В той час, як право оренди земельної ділянки, що було предметом договору оренди землі від 14.11.2012, у позивача відсутнє з моменту закінчення строку цього договору, а саме з 16.11.2014.
Враховуючи те, що податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Волинській від 29 травня 2017 року №5013028-1301 в частині визначення суми податкових зобов'язань з орендної плати фізичних осіб в розмірі 5 867 гривень 54 копійки та від 24 травня 2017 року №5013027-1301, позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю, суд вважає, позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Волинській від 29 травня 2017 року №5013028-1301 в частині визначення суми податкових зобов'язань з орендної плати фізичних осіб в розмірі 5 867 гривень 54 копійки та від 24 травня 2017 року №5013027-1301.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640 грн., тому зважаючи на задоволення позову повністю, на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, необхідно стягнути витрати на сплату судового збору в розмірі 640 грн.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській від 29 травня 2017 року №5013028-1301 в частині визначення суми податкових зобов'язань з орендної плати фізичних осіб в розмірі 5 867 гривень 54 копійки та від 24 травня 2017 року №5013027-1301.
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: Сіранчук ОСОБА_12 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Головне управління ДФС у Волинській області, адреса: 43010, м. Луцьк, Київський майдан, буд.4.
Суддя Ю.Ю. Сорока
Повний текст судового рішення складено 06.06.2019.