Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" червня 2019 р.Справа № 922/5729/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про відвід судді Рильової В.В. (вх. № 13451 від 03.06.2019) у справі
за позовом Приватного АТ "Термолайф", м. Харків
до 1) Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії", місто Київ в особі відділення "Харківське відділення № 3 "АТ "Сбербанк Росії", місто Харків (нова назва - Акціонерне товариство "Сбербанк" в особі Харківського відділення № 3 Акціонерного товариства "Сбербанк") 2) Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", місто Харків 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", місто Дніпро
про про визнання поруки такою, що припинена
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 лютого 2019 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 02.01.2018 у справі № 922/5729/15 скасовано в частині задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Термолайф", а справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2019 року, для розгляду справи № 922/5729/15 визначено суддю Рильову В.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.04.2019 справу № 922/5729/15 прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 22 квітня 2019 року.
Ухвалою суду від 22.04.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 20 травня 2019 року.
Ухвалою суду від 20.05.2019 підготовче провадження у справі № 922/5729/15 продовжено на 30 днів по 02 липня 2019 року; підготовче засідання відкладено на 03 червня 2019 року о 15:30 годині.
03 червня 2019 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшла заява Акціонерного товариства "Сбербанк" про відвід судді Рильової В.В. від участі у розгляді справи № 922/5729/15 (вх. № 13451).
Ухвалою суду від 03.06.19р. заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про відвід судді Рильової В.В. (вх. № 13451 від 03.06.2019) у справі № 922/5729/15 визнано необґрунтованою та передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Провадження у справі 922/5729/15 зупинено до вирішення питання про відвід судді Рильової В.В.
Відповідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.19р. для розгляду заяви відповідача про відвід судді Рильової В.В. призначено суддю Шарко Л.В.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про відвід судді Рильової В.В. від участі у розгляді справи № 922/5729/15 (вх. № 13451), суд виходить з наступного.
Як вбачається з заяви про відвід судді, заявником у якості підстав для заявлення відводу, зазначено, що з метою прийняття участі в судовому засіданні 03.06.2019 Банком було заявлено клопотання від 27.05.2019 про призначення у справі відеоконференції в приміщенні суду. 03 червня 2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень АТ "Сбербанк" стало відомо, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.05.2019 вище згадане клопотання банку залишено судом без розгляду. Повертаючи Клопотання Банку без розгляду, суд посилався на те, що в матеріалах справи відсутні підтвердження того, що підписант даного клопотання є адвокатом.
Разом з тим, оскільки провадження у справі № 922/5729/15 порушено Господарським судом Харківської області ухвалою від 21 жовтня 2015 року, тобто за одинадцять місяців до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", представництво інтересів у справі №922/5729/15 може здійснювати не лише адвокат, але й інший представник за довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.
Отже, за твердженням Банку, Клопотання АТ "Сбербанк" від 27.05.2019 про призначення у справі відеоконференції було підписано представником, який мав на це повноваження та відповідні процесуальні права, а тому факт повернення даного клопотання без розгляду, на думку заявника, викликає обґрунтований сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Господарського суду Харківської області Рильової В.В.
Відповідно до частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.
Потрібно зауважити також, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді. Так, у рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява №33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Разом з тим, подана Акціонерним товариством "Сбербанк" заява про відвід судді Рильової В.В. у справі № 922/5729/15 за своєю суттю фактично зводиться до незгоди відповідача з процесуальною діяльністю суду в цій справі (залишення судом без розгляду клопотання Акціонерного товариства "Сбербанк" про проведення підготовчого засідання у справі № 922/5729/15 в режимі відеоконференції від 27.05.2019) та не може бути підставою для відводу, про що законодавцем прямо зазначено в частині четвертій статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Суд також зазначає, що Акціонерним товариством "Сбербанк" не наведено жодної з підстав для відводу судді, які містяться у статтях 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, а наведені в заяві доводи, суд оцінює як суб'єктивні припущення відповідача, що не підтверджені належними доказами та жодним чином не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді Рильової В.В. За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" про відвід судді Рильової В.В. (вх. № 13451) у справі № 922/5729/15.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд у встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява Акціонерного товариства "Сбербанк" про відвід судді Рильової В.В. від участі у розгляді справи № 922/5729/15 (вх. № 13451) є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 35, 39, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" про відвід судді Рильової В.В. - відмовити.
Оскільки дана ухвала не входить до переліку ухвал які оскаржуються окремо від рішення суду, в порядку ст. 255 ГПК України, то заперечення на дану ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на відповідне рішення суду.
Ухвалу складено та підписано 05.06.19р.
Суддя Л.В. Шарко