05 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/3392/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі Кузнецової І.Л. - головуючого, Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В. від 19 лютого 2019 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області у складі Петрової В.І. від 31 жовтня 2018 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гінза"
до Дніпровської міської ради
про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок та поновлення термінів дії договорів оренди земельних ділянок,
(представники сторін у судове засідання не з'явилися)
Історія справи
Обставини, встановлені судами
1. 17.07.2007 між Дніпровської міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гінза" (орендар) укладено два договори оренди земельних ділянок за № 4683 та №4682 площею 0,0239 га (кадастровий номер 1210100000:07:382:0058 ) та 2,1948 га (кадастровий номер 1210100000:07:382:0057) відповідно в м. Дніпрі по вул. Робочій, №23-В для розміщення гаражу та виробничо-складських будівель (далі - договори оренди). Строк дії договорів - 10 років. У пункті 3.1 договору передбачено переважне право орендаря на продовження договору оренди за умови письмового звернення орендаря не пізніше 30 календарних днів з метою реалізації такого права. Державна реєстрація договорів оренди здійснена 20.07.2007.
2. 15.06.2017, тобто до закінчення строку дії договорів, позивач надіслав на адресу відповідача листи-повідомлення про поновлення договорів оренди земельних ділянок із проектами відповідних додаткових угод, які були залишені відповідачем без відповіді, додаткова угода між сторонами укладена не була.
3. 18.12.2017 позивач повторно звернувся до відповідача з листами-повідомленнями про поновлення спірних договорів оренди землі.
4. Відповідач листами від 23.05.2018 за №№7/13-836, 7/13-863 відмовив позивачу у продовженні строку дії спірних договорів оренди землі у зв'язку з тим, що позивач не звернувся до відповідача до спливу строку договорів з метою реалізації переважного права на їх поновлення. У зв'язку з припиненням 20.07.2017 строку дії договорів оренди право користування земельними ділянками може бути поновлено виключно шляхом укладання нових договорів оренди в загальному порядку.
Короткий зміст позовних вимог
5. У липні 2017 року ТОВ "Гінза" (далі - позивач) звернулося з позовом до Дніпровської міської ради (далі - відповідач) про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди у запропонованій позивачем редакції на тих же умовах і на той же строк та поновлення терміну дії договорів в редакції додаткової угоди.
6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач дотримався встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядку поновлення договорів оренди, звернувшись до відповідача до закінчення строку дії договорів з метою реалізації переважного права на їх поновлення з відповідною заявою та проектами додаткових угод. Проте додаткові угоди між сторонами укладені не були. Однак після закінчення строку дії договорів позивач продовжив користуватись земельними ділянками за відсутності заперечень відповідача проти продовження договорів протягом місяця, що є підставою для поновлення договорів оренди відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
7. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19 лютого 2019 року, позов задоволений. Визнано укладеними дві додаткові угоди від 21.07.2017 до двох договорів оренди земельних ділянок від 17.07.2007 та поновлено термін дії вказаних договорів оренди в редакції запропонованої позивачем додаткової угоди.
8. Судові рішення мотивовані тим, що позивач своєчасно реалізував переважне право на укладення договорів оренди землі, проте відповіді від відповідача на своє звернення не отримав. У той же час позивач продовжував користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договорів оренди та протягом одного місяця після закінчення строку їх дії від відповідача не надходило заперечень у поновленні договорів, внаслідок чого в силу приписів частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" договори вважаються поновленими на новий строк.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
10. Судами не враховано, що позивач не звернувся до відповідача у встановлений місячний строк до закінчення строку дії договорів з долученням проектів додаткових угод, а отже втратив переважне право на поновлення договорів оренди. Отже, спірні договори оренди припинили свою дію автоматично у встановлений ними строк - 20.07.2017, а право користування земельними ділянками може бути поновлено для позивача тільки шляхом укладення з відповідачем нових договорів оренди в загальному порядку.
11. У порушення статей 73, 74 ГПК України суди не врахувати численних заперечень відповідача про те, що він не отримував від позивача жодних документів, датованих 15.06.2017, на які останній посилається в підтвердження факту реалізації переважного права на поновлення договорів оренди. Відповідно до наданих позивачем поштових чеків та описів вкладення відповідні документи були направлені ним не Дніпровській міській раді, а виконкому Дніпровської міської ради, тобто іншій юридичній особі, а отже факт звернення позивача є недоведеним.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
12. Відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
13. Як встановлено судами, 15.06.2017 позивач звертався до відповідача з заявами про намір реалізації переважного права на поновлення договорів оренди, до яких додавав проекти додаткових угод, проте такі звернення залишені відповідачем без відповіді.
14. Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
15. Визначений наведеною нормою порядок є відмінним від передбаченого положеннями частин першої - п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки передбачає право на поновлення договору оренди земельної ділянки, яке виникає після закінчення строку дії відповідного договору оренди земельної ділянки і орендар продовжує користуватись цією ділянкою, за відсутності заперечення орендодавця про поновлення цього договору, яке має бути надане протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди.
16. Суди встановили, що після закінчення строку договорів оренди позивач продовжив користуватись земельними ділянками, сплачував орендну плату та протягом одного місяця після закінчення дії договорів оренди від відповідача не надходило заперечень у поновленні цих договорів.
17. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є правомірними, у зв'язку з чим підставно задовольнили позов про визнання додаткових угод про поновлення договорів укладеними.
18. З огляду на те, що у даному випадку судами встановлено автоматичне поновлення договорів оренди землі в порядку частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", Верховний Суд відхиляє наведені в пункті 10 Постанови доводи відповідача, як безпідставні та такі, що стосуються іншої процедури - реалізації орендарем переважного права на поновлення договору в порядку частин 1-5 наведеної статті.
18.1. При цьому твердження відповідача в пункті 11 Постанови про неотримання ним заяв позивача від 15.06.2017 не оцінюються Верховним Судом, оскільки, по-перше, не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди за частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", а по-друге, дослідження відповідних обставин справи та їх встановлення виходить за межі визначених в статті 300 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції.
19. Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу на те, що, як вже було зазначено вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми. При зверненні до суду з даним позовом позивач на виконання вказаної законодавчої вимоги виклав тексти відповідних додаткових угод в прохальній частині позовної заяви. Проте наведені позивачем тексти додаткових угод не були відображені в резолютивній частині рішення суду першої інстанції про задоволення позову, а місцевий господарський суд обмежився лише вказівкою на визнання додаткових угод укладеними. Допущені судом першої інстанції недоліки резолютивної частини судового рішення не впливають на законність самого судового рішення та можуть бути усунуті шляхом винесення судом додаткового рішення в порядку статті 244 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
20. Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19 лютого 2019 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2018 року у справі № 904/3392/18 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.