ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
06 червня 2019 року Справа № 923/296/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у справі
за позовом: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон
до: Товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомплект", м. Херсон
про стягнення 141154,03 грн.
Без виклику представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд -
Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомплект" заборгованості у розмірі 141154,03 грн., з якої: 126000,00 грн. - сума основного боргу, 11184,66 грн. - сума пені, 922,00 грн. - сума 3% річних та 3047,37 грн. - сума інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 31 травня 2019 року (повне рішення складено 04.06.2019р.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомплект" на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" суму основного боргу у розмірі 126000,00 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 1769,67 грн., суму 3% річних у розмірі 600,66 грн., суму пені у розмірі 7207,89 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2033,68 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
05 червня 2019 року до суду від Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" надійшла заява про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій заявник просить здійснити розподіл судових витрат, стягнувши з Товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомлпект" на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" пропорційно задоволеним позовним вимогам. Також позивач просить розгляд заяви проводити без участі позивача та/або його представника.
В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на ті обставини, що разом з позовною заявою позивачем було надано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесло підприємство і які очікує понести в зв'язку із розглядом позовної заяви Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомплект", на суму 19617,32 грн..
Представництво інтересів Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" в даній справі у суді першої інстанції здійснювалось Адвокатським об'єднання "КАНОН", на підставі Договору про надання правової допомоги №60р від 25.03.2019р.
Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" в порядку передбаченому п.5.1, надало АО "КАНОН" доручення (завдання) у відповідності до п. 1 якого, АО "КАНОН" був уповноважений на здійснення представництва інтересів порту в судах загальної юрисдикції по справі № 923/296/19.
Заявник вказує, що на виконання умов договору про надання правової допомоги №60р від 25.03.2019, за представництво інтересів підприємства в Господарському суді Херсонської області, ДП "ХМТП" сплатило на користь АО "КАНОН" 18374.75 грн., із них 7000 грн. (2 години) за написання позовної заяви, 4374,75 грн. (1 година 15 хвилин) написання відповіді на відзив та 7000 грн. (2 години) за участь в двох судових засіданнях.
Відповідно до приписів частин 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З урахуванням заяви позивача про розгляд заяви без його участі, планової відпустки судді з 10.06.2019р. по 17.07.2019р. включно, встановленого десятиденного строку на розгляд вказаної заяви та недопущення порушення процесуальних строків, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача без виклику представників сторін.
Розглянувши заяву позивача про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження обставин щодо понесення судових витрат на правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Позивачем, на підтвердження своїх тверджень щодо понесення судових витрат на правничу допомогу надано: Договір про надання правової допомоги №60р від 25.03.2019р., Ордер серія ХС №136548, Детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) АО "Канон", Акт № 19 від 26.04.2019р., Акт №23 від 31.05.2019р., Виписка з рахунку за 25.04.2019, щодо сплати коштів згідно рахунку №19 від 24.04.2019р. та Виписка з рахунку за 27.05.2019, щодо сплати коштів згідно рахунку №23 від 27.05.2019.
Судом, поряд з іншими доказами, проаналізовані надані позивачем докази які підтверджують саме фактичне здійснення витрат на правову допомогу учасником справи, та встановлено, що Виписка з рахунку за 25.04.2019, якою позивач підтверджує перерахування АО "Канон" 59207,35 грн., містить інформацію щодо підстав перерахування коштів "За правову допомогу зг/рах № 19 від 24.04.2019р., дог. №60р від 25.03.2019р."
Також Виписка з рахунку за 27.05.2019, якою позивач підтверджує перерахування АО "Канон" 85165,20 грн., містить інформацію щодо підстав перерахування коштів "За правову допомогу зг/рах № 23 від 27.05.2019р., дог. №60р від 25.03.2019р."
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, проаналізувавши надані позивачем докази та наведені твердження в обґрунтування заяви щодо розподілу судових витрат, дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" здійснено оплату АО "КАНОН" у розмірі 18374,75 грн. саме за надані юридичні послуги у справі № 923/296/19.
Суд зазначає, що з наданих позивачем виписок з рахунку за 25.04.2019р. та 27.05.2019р. неможливо встановити сплату 18374,75 грн. АО "КАНОН", саме за надані юридичні послуги у справі № 923/296/19.
Суд звертає увагу, що 59207,35 грн. перераховані позивачем та отримані АО "КАНОН" - За правову допомогу зг/рах № 19 від 24.04.2019р.
Також 85165,20 грн. перераховані позивачем та отримані АО "КАНОН" - За правову допомогу зг/рах № 23 від 27.05.2019р.
Суд також звертає увагу, що позивачем до заяви взагалі не надано рахунку № 19 від 24.04.2019р. та рахунку № 23 від 27.05.2019р., що позбавляє суд права перевірити за які послуги були сплачені вказані кошти.
Відповідно до умов п.4.1. договору № 60Р від 25.03.2019р. сторони встановили, що факт надання послуг оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг.
Акт №19, який наданий позивачем, містить дату 26 квітня 2019 року та Акт № 23 містить дату 31 травня 2019 року.
Тобто кошти, були сплачені позивачем раніше, ніж підписані Акти №№ 19 та 23.
Судом також встановлено, що і умови договору № 60Р від 25.03.2019р. не передбачають попередньої оплати наданих юридичних послуг.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували оплату юридичних послуг у розмірі 18374,75 грн. саме по справі № 923/296/19.
Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження фактично понесених витрат щодо надання йому правничої допомоги у справі № 923/296/19 в розмірі 18374,75 грн., а тому суд дійшов висновку про відмову Державному підприємству "Херсонський морський торговельний порт" у задоволені заяви щодо розподілу судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Державному підприємству "Херсонський морський торговельний порт" у задоволені заяви про розподіл судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення складено та підписано 06.06.2019р.
Суддя С.В. Нікітенко