29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" червня 2019 р. Справа № 924/264/19
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 м. Красилів, Хмельницької області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області
до ОСОБА_2 с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області
про визнання недійсним рішення загальних зборів
про скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу
ОСОБА_1 м. Красилів, Хмельницької області звернувся з позовною заявою до господарського суду до товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області до ОСОБА_2 с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро", оформлені протоколом загальних зборів учасників від 15.03.2019р., про скасування реєстраційної дії №16601050030000005 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, яку вчинено 19.03.2019р. державним реєстратором управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Гриньчук Т.В.
Ухвалою суду від 29.03.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
25.04.2019р. в підготовчому засіданні постановлено ухвалу про оголошення перерви до 08.05.2019р.
Водночас судом встановлено, що відповідач по справі є нерезидентом України та не має зареєстрованих на території України представництв.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.05.2019р. підготовче засідання відкладено на 09.09.2019р., зобов'язано позивача у строк до „27" травня 2019р. подати: здійснений в установленому порядку в двох примірниках офіційний переклад позовної заяви з додатками, з подальшим нотаріальним посвідченням перекладу (у відповідності до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р.), нотаріально посвідчений переклад ухвали господарського суду від "08" травня 2019р., судового доручення про вручення за кордоном судових або позасудових документів. Оформити судове доручення до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччини про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідно до Гаазької Конвенції 15.11.1965 року та зупинено провадження у справі №924/264/19 на період вручення документів відповідачу ( ОСОБА_2 , але не пізніше „09" вересня 2019 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, з огляду на наступне.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач 2 (ОСОБА_2) (громадянин Німмечини) є нерезидентом, достовірної інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва на момент порушення провадження у справі у суду немає, а тому про розгляд даної справи відповідача належить повідомляти в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Адреса місцезнаходження відповідача громадянина Німеччини, ОСОБА_2 (АДРЕСА_4 , НОМЕР_1).
Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Статтею 368 ГПК України передбачено, що зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:
1) назва суду, що розглядає справу;
2) за наявності міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;
3) найменування справи, що розглядається;
4) прізвище, ім'я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про її місце проживання (перебування) або місцезнаходження та інші дані, необхідні для виконання доручення;
5) процесуальне становище осіб, стосовно яких необхідно вчинити процесуальні дії;
6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
7) інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.
Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що додано до нього, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 року, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".
Статтею 1 Конвенції визначено, що ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Відповідно до ст. ст. 2, 3 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом. Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачу по справі для належного повідомлення про розгляд справи необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на німецькій мові відповідно до вимог Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, підписаної у м. Гаазі 15.11.1965 року (надалі Конвенція), ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.05.2019 року позивача було зобов'язано в строк до „27" травня 2019р. подати: здійснений в установленому порядку в двох примірниках офіційний переклад позовної заяви з додатками, з подальшим нотаріальним посвідченням перекладу (у відповідності до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р.), нотаріально посвідчений переклад ухвали господарського суду від "08" травня 2019р., судового доручення про вручення за кордоном судових або позасудових документів.
Проте, як встановлено судом, позивачем не виконано вимог ухвали суду від 08.05.2019р. в частині надання витребуваних судом документів, зокрема, у 2-х (двох) примірниках належним чином нотаріально завірених копій перекладу (у відповідності до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р.) позовної заяви з доданими до неї документами та судового доручення про надання правової допомоги у вигляді клопотання про вручення документів у цивільній справі.
Доказів поважності причин невиконання вимог суду позивач не надав.
Клопотань щодо продовження процесуального строку для надання витребуваних судом документів від позивача станом на 06.06.2019 року до суду не надходило.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України, господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Отже, невиконання позивачем вимог суду в частині надання нотаріально завірених копій перекладу (у відповідності до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р.) на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами та судового доручення про надання правової допомоги у вигляді клопотання про вручення документів у цивільній справі та, відповідно, неможливість звернення із судовим дорученням до компетентного органу іноземної держави з дотриманням приписів Конвенції, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
У даному випадку господарський суд зауважує, що право на доступ до суду, яке гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кореспондується з обов'язками учасників справи дотримуватись процесуального законодавства та добросовісно користуватись своїми процесуальними правами, про що зазначено у частині 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, «право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
За змістом роз'яснень, викладених у пункті 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, залишити позов без розгляду.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
За висновками суду неподання витребуваних судом документів перешкоджають подальшому розгляду справи, зокрема, вчиненню дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, з'ясуванню питання щодо підтримання заявлених позовних вимог та питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що саме позивач ініціював даний судовий процес, однак не виконав вимоги суду, не надавши без поважних причин витребувані судом документи, господарським судом встановлено наявність правових підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 233- 234 ГПК України, суд, -
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 м. Красилів, Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області до ОСОБА_2 с. Великі Зозулинці, Красилівського району, Хмельницької області про визнання недійсним рішення загальних зборів про скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу без розгляду.
Ухвала набирає чинності 06.06.2019р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду через господарський суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Ухвала підписана 06.06.2019р.
Суддя С.В. Гладій
Відрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу ( АДРЕСА_3 )(реком. з повід.), 3 - відповідачу 1 (31036, с. Великі Зозулинці, Красилівського р-ну, Хмельницької обл., вул. Леніна,10)(реком. з повід.)