ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
05 червня 2019 року Справа № 923/324/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛАЗОНІТ УКРАЇНА", м. Берегове Закарпатської області,
до: Фермерського господарства "Грін Лайф-СК", смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області,
про стягнення 106939,92 грн.
За участю представників сторін :
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІЛАЗОНІТ УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "Грін Лайф-СК" заборгованості у розмірі 3039,21 євро та пені в сумі 15278,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки продукції для дослідних робіт № 26/03/2018 від 26.03.2018.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2019 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25 квітня 2019 року у позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16 травня 2019 року суд прийняв позовну заяву ТОВ "ФІЛАЗОНІТ УКРАЇНА" до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/324/19 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у визначені строки надати до суду: відповідачу відзив на позовну заяву та належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів, позивачу відповідь на відзив.
Ухвала суду про відкриття провадження направлена сторонам рекомендованою поштою з повідомленням, у відповідності до вимог частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
04 червня 2019 на електрону адресу Господарського суду Херсонської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості мирного врегулювання спору.
Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.
Згідно частини 2 пункту 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах, встановлених цим кодексом строків, у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнані поважними.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством, та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на вищезазначене, у зв'язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, суд задовольняє клопотання відповідача та відкладає судове засідання.
Враховуючі значне, навантаження судді, а також перебуванням судді у плановій відпустці з 10.06.2019р. по 17.07.2019р. включно, суд продовжує строк розгляду справи поза межами строків визначених ГПК України
Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Згідно частини 1 статті 42 ГПК України, учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
З огляду на вищезазначене, у зв'язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, суд задовольняє заяву відповідача та відкладає розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).
Частиною 8 ст. 165 ГПК України унормовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Частиною 2 ст. 119 ГПК України унормовано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).
За таких обставин, суд продовжує відповідачу строк для надання відзиву по суті пред'явленого позову.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В той же час, згідно з ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За приписами ст. 8 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").
Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою надання учасникам судового процесу можливості для реалізації їх процесуальних прав, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним ч. 2 ст. 2 ГПК України, а також враховуючі, що встановлений строк розгляду справи закінчується в період перебування судді Нікітенко С.В. у плановій відпустці, суд дійшов до висновку про необхідність відкладення призначеного судового засідання та продовження строку розгляду справи поза межами строків, визначених ст. 248 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 42, 119, 202, 216, 250, 251 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Продовжити строк розгляду справи № 923/324/19.
2. Відкласти розгляд сприви на 01 серпня 2019 року на 11:00 год., яке відбудеться в залі судових засідань № 207 Господарського суду Херсонської області (м. Херсон, вул. Театральна, 18).
3. Суд не визнає явку сторін у судове засідання обов'язковою.
4. Звернути увагу сторін, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ГПК України для розгляду справ в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ГПК України.
5. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвалу підписано 06.06.2019р.
Суддя С.В. Нікітенко