65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1557/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХЦЕНТР» (вх.№ 2-2659/19 від 04.06.2019р.) по справі №916/1557/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНДІ"
про стягнення 519 120,00 грн.;
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНДІ", в якому просить господарський суд: про стягнення 629 622,87 грн..
04.06.2019р. разом із позовною заявою до канцелярії господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР"до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНДІ" надійшла заява про забезпечення позову від 04.06.2019р. вх.№2-2659/19, в якій позивач просить суд:
Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕНДІ" та знаходяться на будь яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках) у розмірі основної заборгованості 519 120,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви, позивач посилається на наступні обставини.
19 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕНДІ" було укладено договір №Р-3/218. ТОВ «АТЦ» направило ТОВ «РЕНДІ» Акти наданих послуг № 140 від 31 липня 2018 року та №153 від 31 серпня 2018 року з додатками та дорожніми нарядами, якими підтверджується надання послуг техніки на суму 768 528,00 грн. разом з податком на додану вартість. Акт прийнято без зауважень з боку відповідача. По факту надання послуг ТОВ "АВТОТЕХЦЕНТР" виставлено ТОВ «РЕНДІ» рахунки на оплату на загальну суму 768 528,00 грн.11 грудня 2018 року ТОВ "АВТОТЕХЦЕНТР" направило рахунок на оплату №394 від 05.09.2018 року. 05.03.2019 року позивач відправив на адресу ТОВ"РЕНДІ" рекомендованим листом з описом вкладення додатково рахунок № 394 від 05.09.2018 року. Та Акт звіряння за липень 2018 лютий 2019 р. Однак на сьогоднішній день Акт не підписано та повернуто позивачу. Відповідно до договору заборгованість рахується ТОВ "РЕНДІ" починаючи з 17 грудня 2018 року і щомісячно накопичується, оскільки рахунок №394 від 05.09.2018 року до Акту наданих послуг №153 від 31.08.2018 року не був сплачений останнім своєчасно. Вказана заборгованість є наслідком порушення ТОВ "РЕНДІ" договірних зобов'язань по сплаті за надані послуги. Відповідно до заяви про забезпечення позову від 04.06.2019р. вх.№2-2659/19, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР" вважає, що накладення арешту на грошові кошти є співмірними з сумою основної заборгованості 519 120,00 грн. по договору Р-3/2018 від 19.07.2018р. Відтак, позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕНДІ" та знаходяться на будь яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках) у розмірі основної заборгованості 519 120,00 грн.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову на предмет відповідності нормам діючого законодавства, господарський суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Передбачивши різні види забезпечення позову, закон не встановлює конкретно, який вид в яких судових справах застосовується. Це питання вирішується судом за заявою заявника (особи, яка бере участь у справі), враховуючи причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, характер спірних правовідносин тощо.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, законодавець дозволяє суду забезпечити існуючий або майбутній позов не тільки з мотивів неможливості чи ускладнення виконання рішення суду, але й у зв'язку з неможливістю чи ускладненням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу приписів частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З урахуванням предмета спору, в межах даної справи адекватним заходом до забезпечення позову є накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої до стягнення суми.
Враховуючи викладене та те, що невжиття заходів із забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, заява ТОВ «АВТОТЕХЦЕНТР» про забезпечення позову в порядку ст.ст. 136, 137 ГПК України підлягає задоволенню.
При цьому, судом дотримано баланс інтересів сторін, оскільки: з одного боку, судом вживаються заходи забезпечення позову, які забезпечать ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а з іншого боку, такий захід забезпечення позову не паралізує господарську діяльність відповідача, оскільки обмежений ціною позову.
Відповідно до ч.ч. 1 та 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
Частинами 1 та 4 ст. 141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За приписами п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
При вжитті запобіжних заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Крім того, як вбачається з позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 06.11.2018 р. по справі № 923/560/17, та Поставнові КГС ВС від 19.02.2019р. по справі №911/1695/18 виконання в майбутньому судового рішення, у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявне у відповідача майно для задоволення вимог кредитора. Товариство подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти у межах суми позовних вимог що містяться на банківських рахунках, в тому числі, але не виключно на відомому заявникові поточному рахунку.
За таких обставин, враховуючи предмет позову, на думку суду, адекватним, співрозмірним та обґрунтованим у даному випадку є такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти в розмірі 519 120,00 грн. (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч сто двадцять гривень 00 копійок), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕНДІ" та знаходяться на будь яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках).
Виходячи з викладеного, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників судового процесу, враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 136, 137, ч. 5 ст. 140, ч. 4, 5 ст. 141, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНДІ" про забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕНДІ" та знаходяться на будь яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках) у розмірі основної заборгованості 519 120,00 грн.( п'ятсот дев'ятнадцять тисяч сто двадцять гривень нуль копійок).
Ця ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХЦЕНТР" (52400 Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Гагаріна, буд. 26; код ЄДРПОУ 30851352)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНДІ" (65044, Одеська область, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2; код ЄДРПОУ 40883134)
Ухвала набрала чинності 05.06.19 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області..
Суддя Гут Сергій Федорович