ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.06.2019Справа № 910/7147/19
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши матеріали за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» (юридична адреса: 04080, м.Київ, вул. Ніжньоюрківська, 81; поштова адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 15 А) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковад Авто» (03179, м. Київ, вул. Прилужна, 4/15) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності, -
03 червня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» (позивач) надійшла позовна заява б/н, б/д до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковад Авто» та ОСОБА_1 (відповідачі), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- визнати недійсним договір поруки № 15/05-ПР-36 від 24.10.2017 року, укладений між ПАТ «БАНК БОГУСЛАВ», ОСОБА_1 та ТОВ «КОВАД АВТО»;
- визнати недійсним Договір про розірвання ГЕНЕРАЛЬНОГО КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ № 15/01-ГКД - 04/2015 від 19 жовтня 2015 року, укладений 27.10.2017р. між Банком та ТОВ «КОВАД- АВТО»;
- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору поруки, №15/05-ПР-36 від 24.10.2017р., укладений між ПАТ «БАНК БОГУСЛАВ», ОСОБА_1 та ТОВ «КОВАД АВТО» шляхом відновлення становища, яке існувало до укладення договору, ПАТ «БАНК БОГУСЛАВ» визнавши кредитором ТОВ «КОВАД АВТО» по Генеральному кредитному договору № 15/01-ГКД -04/2015 від 19.10.2015р. та Кредитному договору № 15/01-КР-23/2015 від 19.10.2015р. у сумі 14 107 868,99 грн. з них:
- прострочена заборгованість за кредитом - 13 994 000,00 грн.;
- прострочена заборгованість за відсотками - 113 868,99 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи ї копії та додану до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» № 270 від 05.03.2009, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг, надані в оригіналі.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано належних доказів відправлення учасникам справи копії позовної заяви б/н, б/д з додатками, а у суду відсутній обов'язок самостійно здійснювати таке надіслання задля дотримання засад господарського судочинства.
Отже, суд не може дійти беззаперечного висновку щодо того, що на адресу учасників справи надіслані копії позовної заяви та доданих до неї документів, що були подані до суду.
Дана обставина є суттєвою, оскільки ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача надати відзив після одержання ухвали про відкриття провадження у справі та надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів Господарського процесуального кодексу України. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Положеннями ст.ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що станом на 01.01.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 1921,00 гривні.
За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672 350 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн. 00 коп.).
Судом враховано, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (пункт 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»).
Як зазначено у п.п. 2.2.1 п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги про визнання недійсними договорів (1 921 грн. 00 коп. + 1 921 грн. 00 коп.), тобто дві вимоги немайнового характеру та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме на суму в розмірі 14 107 868, 99 грн. (211 618 грн. 03 коп.), тобто одну вимогу майнового характеру.
За таких підстав, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем повинен бути сплачений судовий збір у загальному розмірі 215 460 грн. 03 коп. відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Натомість, до позовної заяви позивачем не додано жодних доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Відтак, позивачем не виконано вимоги ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, керуючись ч. 1, 3 ст. 162, ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву б/н, б/д Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковад Авто» та ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності - залишити без руху.
2. Надати Публічному акціонерному товариству «Банк Богуслав» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк Богуслав» в строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви через відділ діловодства суду надати:
- належні докази направлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресами згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: докази надіслання учасникам справи копії саме позовної заяви б/н, б/д та усіх додатків до позовної заяви, із зазначенням вичерпного переліку вказаних документів;
- належні докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання до господарського суду даної позовної заяви.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата підписання: 06 червня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Данилова