Рішення від 03.06.2019 по справі 910/3869/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2019Справа № 910/3869/19

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПРОФ"

про стягнення 55 541, 52 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПРОФ" (надалі - відповідач) про стягнення суми основного боргу в розмірі 41 688, 60 грн, інфляційних втрат в розмірі 1 346, 52 грн та штрафу в розмірі 12 506, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання стосовно оплати поставленого товару за договором № АБУ/201018/1246/КТВ від 20.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїми правами на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2018 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (за договором - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДПРОФ" (за договором - Покупець) укладено договір № АБУ/201018/1246/КТВ (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору), Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю, а Покупець приймати та оплачувати будівельні матеріали (надалі - Товар). Вид, одиниця виміру, ціна, умови та строки поставки яких визначені Сторонами у рахунках-фактури та/або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору, розрахунки за товар здійснюються на підставі цього Договору у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

За умовами п. 6.2. Договору, поставка Товару здійснюється за умови 100 (сто) відсоткової передплати. Факт приймання-передачі Товару підтверджується підписами представників Сторін на товарно-транспортних накладних.

Так, за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України та є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з видаткових накладних № 11464 від 07.11.2018 на суму 7 728,00 грн., № 11465 від 12.11.2018 на суму 8 252,80 грн., №11466 від 16.11.2018 на суму 21 803,80 грн. та №11745 від 20.11.2018 на суму 9 785,60 грн., що підписані представниками Сторін та копії яких містяться в матеріалах справи, позивач, на виконання умов Договору, передав відповідачеві товар на загальну суму 47 570, 20 грн.

Поряд із тим, позивач вказує на те, що відповідач розрахувався за поставлений товар частково - на суму 5 881,60 грн.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки відповідачеві товару на виконання умов Договору на загальну суму 47 570, 20 грн., а відповідач прийняв на себе зобов'язання з оплати вартості товару в повному обсязі та має перед позивачем заборгованість на суму 41 688,60 грн. (з урахуванням часткової оплати товару).

Разом із тим, доказів оплати вартості товару поставленого позивачем згідно вказаних вище видаткових накладних, відповідачем суду не надано, так само як і не спростовано належними та допустимими доказами факту правомірності прийняття даного товару зі свого боку, а відтак - відповідачем порушено права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду з даним позовом.

Статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 41 688,60 грн. основного боргу є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати вартості поставленого позивачем товару відповідно до умов Договору, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1 346,52 грн. за період з 20.11.2018 по 11.03.2018 та при цьому - в розгорнутому розрахунку періоду нарахування інфляційних втрат відповідач зазначає про нарахування за період з листопада 2018 року по січень 2019 року,

Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Разом із тим, як зазначалося вище позивачем при розрахунку інфляційних втрат враховано сукупний індекс інфляції за листопад 2018 року, при тому, що початковим днем розрахункового періоду заборгованості позивачем визначено дату 20.11.2018, тобто сукупний індекс інфляції за листопад 2018 року не підлягає врахуванню при розрахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі за загальний період з 20.11.2018 по 11.03.2018 (з листопада 2018 року по січень 2019 року як про те зазначає позивач) є обґрунтованими частково - на суму 753,73 грн., за розрахунком суду, який здійснено відповідно до умов Договору та вимог законодавства та в межах розміру заявлених позивачем позовних вимог (враховуючи те, що позивачем не заявлено вимоги про стягнення індексу інфляції за лютий 2019 року), у зв'язку із чим позов у частині стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню частково на суму 753,73 грн.

Відповідно до положень ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у випадку невиконання Покупцем п. 6.2. Договору, Постачальник має право призупинити поставку Товару, до моменту повного розрахунку (зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника), крім цього, у випадку якщо Постачальник все-таки (за домовленістю між сторонами) передав Товар Покупцеві, а Покупець не оплатив поставлений Товар протягом п'яти банківських днів від дати поставки Товару, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від суми заборгованості. Сплата штрафу не звільняє Покупця від взятих на себе зобов'язань за цим Договором.

Так, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов'язання зі своєчасної оплати товару, позивачем на підставі п. 7.2. Договору нараховано до стягнення з відповідача штраф в розмірі 30 % від суми заборгованості на суму 12 506, 40 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що даний розрахунок є обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 506,40 грн. штрафу, нарахованого у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати товару, підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає вимогам Закону та умовам Договору, в межах розмір заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 126, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 610, 611, 625, 638, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 230, 231, 265 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПРОФ" (Місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул. Княжий затон, будинок 2/30; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 41186416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 43-А, кв. 2; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 37354345) основний борг в сумі 41 688,60 грн., інфляційні втрати в сумі 753,73 грн., штраф в сумі 12 506,40 грн. та судовий збір в сумі 1 900,50 грн.

3. В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.06.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко

Попередній документ
82219704
Наступний документ
82219706
Інформація про рішення:
№ рішення: 82219705
№ справи: 910/3869/19
Дата рішення: 03.06.2019
Дата публікації: 07.06.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію