номер провадження справи 32/44/19
22.05.2019 Справа № 908/658/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Актив”, (юридична адреса: 48708, с. Довжанка, Тернопільська область, вул. Містечко, 48, адреса для листування: а/с 566, м. Тепнопіль, 46027)
до відповідача Фізичної особи - підприємця Тертичного Валерія Сергійовича, (72311, м.Мелітополь, Запорізька область, вул. Дружби, АДРЕСА_1 )
про стягнення суми 23175 грн. 00коп.
18.03.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Актив” до Фізичної особи - підприємця Тертичного Валерія Сергійовича про стягнення суми 23175грн. 00 коп.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2019 справу № 908/658/19 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду від 25.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/658/19, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін
Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст.ст. 509, 526, 530, 610, 936, 949, 950, 951 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 179, 193, 216, 217, 218, 222, 224, 225 Господарського кодексу України, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з Фізичної особи - підприємця Тертичного Валерія Сергійовича вартість втраченого майна, яке було передано на зберігання, в розмірі 23 175,00 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.
Ухвала суду від 25.03.2019 про відкриття провадження у справі № 908/658/19, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: “Возврат по сроку”.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/658/19.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 25.03.2019 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі
Отже, 24.04.2019 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 22.05.2019.
Розглянувши матеріали справи, суд
18.04.2018 між ТОВ «Трейд Актив» - Поклажодавець (позивач у справі) та ФОП ОСОБА_1 - Зберігач (відповідач у справі) укладено Договір зберігання №12/04, за умовами п. 1.1. якого Зберігач зобов'язався за плату зберігати передані йому матеріальні цінності Поклажодавця (снекова та інша харчова продукція, надалі по тексту - майно) та повернути їх Поклажодавцю у цілості та належному стані.
Поклажодавець передає майно на зберігання згідно актів приймання-передачі (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.3. Договору строк зберігання майна вказується в Акті приймання-передачі майна на зберігання, але в будь-якому випадку не може перевищувати60 календарних днів з моменту приймання майна на зберігання.
В п. 2.4. Договору сторони узгодили, що Поклажодавець має право в будь-який момент достроково вимагати повернення майна, навіть якщо строк його зберігання не закінчився. Зберігач зобов'язаний повернути Поклажодавцю майно протягом 7 днів з моменту отримання вимоги про повернення.
Пунктом 4.1. Договору визначений обов'язок Зберігача, зокрема, повернути Поклажодавцю майно в разі закінчення строку зберігання чи на першу вимогу Поклажодавця, навіть коли передбачений Договором строк його зберігання не закінчився.
За умовами п. 5.2. Договору, Зберігач несе відповідальність за втрату (нестачу) чи пошкодження майна, прийнятого на зберігання, в розмірі його вартості, вказаної в акті приймання-передачі на зберігання.
Відповідно до п. 7.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018, а в частині відшкодування завданої шкоди до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Як свідчать матеріали справи, за Актом приймання-передачі майна на зберігання від 26.04.2018 зберігачу передано майно на загальну суму 11 304,00 грн. За Актом приймання-передачі майна на зберігання передано майно на загальну суму 11 871,00 грн. Акти підписані директором ТОВ «Трейд Актив» В.С. Крупцала та ФОП ОСОБА_1 .
При цьому в Актах приймання-передачі зазначено, що строк зберігання становить 14 днів з моменту приймання майна на зберігання. Після закінчення строку зберігання Зберігач зобов'язаний повідомити Поклажодавця про можливість забрати майно зі зберігання.
Позивач звернувся до відповідача з вимогами №48 від 23.11.2018 та №53 від 19.12.2018 щодо повернення майна на загальну суму 23 175,00 грн.
Відповіді на вимоги не надано.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині повернення майна, переданого на зберігання, стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача вартості товару, переданого на зберігання, в примусовому порядку.
Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором зберігання.
Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Статтею 942 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
За умовами ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Статтею 950 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі, а саме: за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.
Відповідно до умов п. 1 ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, а саме: позивачем надано докази передачі майна на зберігання, а також докази витребування майна зі зберігання. Натомість Відповідачем жодним чином не спростовано доводів позивача та не надано доказів повернення майна зі зберігання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2560,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаний з розглядом справи. До витрат пов'язаний з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідально до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволенні позову на відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги №03/01 від 11.03.2019, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги на суму 2560,00 грн., видатковий касовий ордер від 14.03.2019 на суму 2 560,00 грн.
За викладених обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 2560,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги обґрунтована підтверджена належними та допустимими доказами, відтак підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Актив» до Фізичної особи - підприємця Тертичного Валерія Сергійовича задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Тертичного Валерія Сергійовича ( АДРЕСА_2 Запорізька область, АДРЕСА_1 , код ДРПОУ 2946612930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Актив» (48708, Тернопільська область, с. Довжанка, вул. Містечко, б. 48, код ЄДРПОУ 39127304) вартість втраченого майна, яке було передано на зберігання, в розмірі 23 175,00 грн. (двадцять три тисячі сто сімдесят п'ять гривень 00 коп.), витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2 560,00 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.), судовий збір в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.06.2019.
Суддя Н.А. Колодій