вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1905/19
За позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення штрафу у розмірі 81 235,36 грн.
. Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: Скрипчук М.Є., довіреність №81/15437 від 28 грудня 2018 року, адвокат. діє на підставі посвідчення адвоката №1373 від 08.06.2018
Від відповідача: Шляєв І.В,, довіреність №2116 від 29 жовтня 2018 року, юрисконсульт структурного підрозділу
Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 05.12.2018 по 10.12.2018 у розмірі 81 235,36 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у грудні 2018 року відповідачем здійснено перевезення вагонів залізничних, що перевозяться на своїх вісях, не поіменованих в алфавіті (порожні власні полувагони під навантаження) до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці одержувач - ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 34335208, 34375774, 34418335, 35905884, 41690694, 41690702, 41703562, 41703620, 41868993, 41869017, 41869025, 41869033, 41869041, 41869058, 41886029, 41917097, 41963067, 41963075, 41963083, 41963091, 41963109, 42003632, 42007542, 42012765, 42012773, 42014324, 42014316, 42022681, 42049841, 42063685, 42075093, 42086330, 42086405, 42093880, 42093906, 42093948, 42095307, 42095323, 42095331, 42095729, 42095737, 42095745, 42095752, 42095760, 42142984, 42142992, 42143040, 42143057, 42143073, 42143081, 42144311, 42144337, 42144345, 42144352, 42175604, 43028844, 43041110, 43049121, 43052026, 43060656, 43085059, 44967453, 46298022, 46298048, 46527578, 46547253, 46550612, 46566071, 46581617, 46596003, 46596011, 46615563, 46618815, 46620795, 46641619, 46641627, 46651543, 46651568, 46651600, 46670337, 46672044, 46726410, 46726451, 46726501, 46765533, 52717063, 53012126, 53022604, 53029922, 53030615, 53036505, 53037313, 53038485, 53038501, 53038543, 53040655, 53047254, 53053690, 53059796, 53060299, 53060307, 53061644, 53062154, 53073961, 53075693, 53076246, 53077202, 53077210, 53077277, 53077285, 53081196, 53097994, 53098018, 53098026, 53103099, 53113734, 53117693, 53145520.
Вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв'язку із чим сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у період з 05.12.2018 по 10.12.2018 складає 81 235,36 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
05.04.2019 до господарського суду надійшло клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу до 50%.
В обгрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що:
- залізниця здійснює перевезення вантажів та пасажирів для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у визначеному регіоні транспортної мережі України. В умовах дефіциту фінансових ресурсів, маючи гостру потребу у коштах для підтримання належного технічного стану основних засобів та виконання вимог щодо забезпечення безпеки руху поїздів, а також для оновлення рухомого складу, 2019 рік залізниця почала зі значними сумами заборгованості. Так, заборгованість по залучених коштах на кінець 2018 року становила 5 575,7 млн. грн., з яких 1 632,1 млн. грн. - за довгостроковими кредитами, 2 621,2 млн. грн. - за єврооблігаціями, що емітовані Шортлайн Пі Ел Сі в інтересах АТ "Укрзалізниця" та 1322,4 млн. грн. - заборгованість за договорами фінансового лізингу, з яких 1 317,2 млн грн - заборгованість за 15 локомотивів, які передані на баланс залізниці у грудні 2018 року, відповідно до укладеного на рівні АТ "Укрзалізниця" договору фінансового лізингу на придбання 30 локомотивів виробництва Дженерал Електрик Компані;
- залізниця продовжує своєчасно виконувати розрахунки із заробітної плати та податкових зобов'язань. Регіональна філія є платником податків до бюджетів всіх рівнів та державних фондів соціального страхування, що дозволяє також вирішувати і соціальні питання жителів регіонів, де розташовані підрозділи залізниці. За 2018 рік регіональною філією сплачено 1 931,9 млн. грн. у тому числі й до держбюджету, 883,4млн грн. - до цільових фондів та 795,4 млн. грн. до місцевих бюджетів, з яких 220,4млн грн. плати за землю. При цьому слід зауважити, що у 2019 році значно зросте навантаження на фінансовий стан регіональної філії внаслідок відміни пільг для залізничного транспорту на загальнодержавному рівні та збільшення органами місцевого самоврядування ставок податку для земель (відсотків нормативної грошової оцінки землі), які використовуються для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту;
- Залізниця несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян.
Позивач проти зменшення штрафних санкцій заперечує.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 05.06.2019.
У судовому засіданні 05.06.2019 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -
У грудні 2018 року відповідачем здійснено перевезення вагонів залізничних, що перевозяться на своїх вісях, не поіменованих в алфавіті (порожні власні полувагони під навантаження) до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці одержувач - ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 34335208, 34375774, 34418335, 35905884, 41690694, 41690702, 41703562, 41703620, 41868993, 41869017, 41869025, 41869033, 41869041, 41869058, 41886029, 41917097, 41963067, 41963075, 41963083, 41963091, 41963109, 42003632, 42007542, 42012765, 42012773, 42014324, 42014316, 42022681, 42049841, 42063685, 42075093, 42086330, 42086405, 42093880, 42093906, 42093948, 42095307, 42095323, 42095331, 42095729, 42095737, 42095745, 42095752, 42095760, 42142984, 42142992, 42143040, 42143057, 42143073, 42143081, 42144311, 42144337, 42144345, 42144352, 42175604, 43028844, 43041110, 43049121, 43052026, 43060656, 43085059, 44967453, 46298022, 46298048, 46527578, 46547253, 46550612, 46566071, 46581617, 46596003, 46596011, 46615563, 46618815, 46620795, 46641619, 46641627, 46651543, 46651568, 46651600, 46670337, 46672044, 46726410, 46726451, 46726501, 46765533, 52717063, 53012126, 53022604, 53029922, 53030615, 53036505, 53037313, 53038485, 53038501, 53038543, 53040655, 53047254, 53053690, 53059796, 53060299, 53060307, 53061644, 53062154, 53073961, 53075693, 53076246, 53077202, 53077210, 53077277, 53077285, 53081196, 53097994, 53098018, 53098026, 53103099, 53113734, 53117693, 53145520 (а.с.18-161, т.1).
Позивач зазначає, що під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вказаних залізничних накладних.
Відтак, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі ст. 116 Статуту залізниць України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу у загальному розмірі 81 235,36 грн.
Предметом розгляду у даній справі є правомірність нарахування та стягнення позивачем штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 05.12.2018 по 10.12.2018 у розмірі 81 235,36грн.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 п. 6 розд. 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно зі статтею 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.
Згідно пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).
Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).
Згідно статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.
Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документ на вантаж, що прибув.
У Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2018 року відповідачем здійснено перевезення вагонів залізничних, що перевозяться на своїх вісях, не поіменованих в алфавіті (порожні власні полувагони під навантаження) до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці, одержувачем яких є Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується залізничними накладними:
№№ 34335208, 34375774, 34418335, 35905884, 41690694, 41690702, 41703562, 41703620, 41868993, 41869017, 41869025, 41869033, 41869041, 41869058, 41886029, 41917097, 41963067, 41963075, 41963083, 41963091, 41963109, 42003632, 42007542, 42012765, 42012773, 42014324, 42014316, 42022681, 42049841, 42063685, 42075093, 42086330, 42086405, 42093880, 42093906, 42093948, 42095307, 42095323, 42095331, 42095729, 42095737, 42095745, 42095752, 42095760, 42142984, 42142992, 42143040, 42143057, 42143073, 42143081, 42144311, 42144337, 42144345, 42144352, 42175604, 43028844, 43041110, 43049121, 43052026, 43060656, 43085059, 44967453, 46298022, 46298048, 46527578, 46547253, 46550612, 46566071, 46581617, 46596003, 46596011, 46615563, 46618815, 46620795, 46641619, 46641627, 46651543, 46651568, 46651600, 46670337, 46672044, 46726410, 46726451, 46726501, 46765533, 52717063, 53012126, 53022604, 53029922, 53030615, 53036505, 53037313, 53038485, 53038501, 53038543, 53040655, 53047254, 53053690, 53059796, 53060299, 53060307, 53061644, 53062154, 53073961, 53075693, 53076246, 53077202, 53077210, 53077277, 53077285, 53081196, 53097994, 53098018, 53098026, 53103099, 53113734, 53117693, 53145520.
Наведені накладні є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення спірного вантажу, яка фактично була укладена між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Судом встановлено, що накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (пункт 8 Правил).
Як підтверджується календарними штемпелями на зазначених вище накладних, вантаж доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки, який визначений згідно зі статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Дослідивши розрахунок позовних вимог, господарський суд вважає, що сума штрафу за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 05.12.2018 по 10.12.2018 у розмірі 81 235,36грн. нарахована правомірно.
Відтак, вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 81 235,36грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідач просить зменшити неустойку, обґрунтовуючи тим, що підприємство внесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави; здійснює перевезення вантажів та пасажирів для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у визначеному регіоні транспортної мережі України; продовжує своєчасно виконувати розрахунки із заробітної плати та податкових зобов'язань та несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян.
Позивач проти зменшення штрафних санкцій заперечує.
Розглянувши клопотання відповідача, суд не вбачає підстав для його задоволення з наступних підстав.
Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем в обгрунтування заявленого клопотання взагалі не надано жодного доказу в розумінні ст.ст.74, 77 ГПК України, тому суд не має можливості дослідити чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; наслідків порушення зобов'язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Саме лише посилання відповідача на те, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності.
При цьому, господарський суд наголошує, що організаційна форма підприємства відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб'єктом господарювання, як і позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що мало місце у цій справі.
З урахуванням викладеного, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зменшення штрафу за несвоєчасну доставку порожніх власних вагонів на 50%.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 921,00грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у розмірі 81 235,36 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5а, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50102, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, ідентифікаційний код 00190905) штраф за несвоєчасну доставку порожніх приватних власних вагонів та вантажу у період з 05.12.2018 по 10.12.2018 у розмірі 81 235 (вісімдесят одна тисяча двісті тридцять п'ять) грн.36 коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.00 коп., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зменшення розміру нарахованого штрафу до 50% відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.06.2019
Суддя Н.М.Євстигнеєва