вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.05.2019 Справа № 904/627/19
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Управляння державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про визнання права комунальної власності
Суддя Ліпинський О.В.
Секретар судового засідання Перебийніс О.О.
Представники:
від позивача Сірик А.С. дов. № 7/10-3730 від 21.12.2018
від відповідача не з'явився
Дніпровська міська рада (далі Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управляння державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі Відповідач), в якому просить суд визнати право комунальної власності за Дніпровською міською радою на об'єкт нерухомого майна - гараж, загальною площею 30,2 кв.м. за адресою: пл. Соборна АДРЕСА_1 районі будинку 9, м. Дніпро.
В обґрунтування підстав для визнання права власності на спірне нерухоме майно, позивач посилається в тому числі на положення ч. 5 ст. 376, ст. 392 ЦК України.
Ухвалою суду від 11.03.2019 року відкрито провадження у справі № 904/627/19, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву за змістом якого проти заявлених вимог заперечував, вважав заявлені вимоги необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.
15.04.2019 року відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
25.04.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в засідання на 13.05.2019 року.
В судовому засіданні 13.05.2019 року оголошувалася перерва до 28.05.2019 року.
Під час розгляду справи по суті, представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.
В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 28.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог позивача, оголосивши стислий зміст заперечень відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
21.05.2018 року, комісією з обстеження об'єктів благоустрою м. Дніпра здійснено перевірку дотримання норм Правил благоустрою території міста Дніпра щодо розміщення об'єктів на площі соборній в районі будинку № 9, за результатами якої складено акт № 76 (а.с. 17-18).
За змістом зазначеного акту встановлено, що в результаті обстеження виявлено капітальну споруду (гараж), тимчасову металеву споруду та металевий гараж. На всі три споруди 21.05.2018 року головним спеціалістом відділу контролю інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради наклеєне приписи їх власникам про надання дозвільної документації на їх розміщення на міській території загального користування, у разі відсутності дозвільної документації на розміщення, запропоновано самостійно демонтувати об'єкти.
Крім того, актом встановлено, що земельна ділянка, на якій розміщені вищевказані об'єкти використовується власниками без правовстановчих документів та договорів оренди землі, що є порушенням Земельного кодексу України (ст.ст. 125, 126).
Таким чином, за доводами Позивача, на земельній ділянці, яка належить Дніпровській міській раді та віднесена до земель комунальної власності, без оформлення правовстановлюючих документів на землю та дозволу на проведення будівельних робіт, споруджено об'єкт нерухомості, який за визначенням ст. 376 ЦК України, є самочинним будівництвом.
З огляду на викладені вище обставини, посилаючись на положення ч. 5 ст. 376 ЦК України, листом від 21.08.2018 року Дніпровська міська рада звернулася до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, як органу, уповноваженого здійснювати функції у сфері містобудівної діяльності, яким, зважаючи на те, що будівництво спірного об'єкта здійснено на земельній ділянці, власником якої являється Дніпровська міська рада, з метою визнання спірного майна комунальною власністю міста Дніпра, просила прийняти об'єкт в експлуатацію.
29.08.2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (Відповідач) повідомило Дніпровську міську раду, що прийняття в експлуатацію самочинно збудованих капітальних споруд, здійснюється відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461, зокрема, шляхом заповнення та подання замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
На думку Позивача, факт звернення до УДАБК із заявою про прийняття спірного об'єкта нерухомого майна в експлуатацію, свідчить про те, що зазначене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, відсутність рішення (вчинення необхідних дій) якого, дає підстави вважати про наявність спору про право та необхідність, на думку міської ради, звернення до суду щодо визнання права комунальної власності на об'єкт самочинного будівництва, з підстав, передбачених ст.ст. 376, 392 ЦК України.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В силу приписів ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Згідно положень ст.ст. 6, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Відповідач є органом, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, на який в тому числі, покладено функції з надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Отже, Управляння державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (Відповідач), в силу приписів закону, здійснює функції із прийняти закінчених будівництвом об'єкті в експлуатацію, і в даній справі, не перебуває з Позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.
З урахуванням наведених вище обставин, враховуючи те, що Управляння державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради не оспорює право власності Позивача на спірний об'єкт нерухомості, слід визнати, що даний позов пред'явлено до неналежного відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні вимог у повному обсязі.
При цьому, суд звертає увагу, що виходячи із приписів ч. 5 ст. 376 ЦК України, на яку в тому числі посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, належним відповідачем у спорі за позовом міської ради, як власника земельної ділянки про визнання права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, має виступати особа, яка здійснили самочинне будівництво, а в разі, якщо така особа відсутня, або невідома, відповідне майно може бути передано за рішенням суду до комунальної власності, в порядку, передбаченому ст. 335 ЦК України, як безхазяйна річ.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.06.2019
Суддя О.В. Ліпинський