пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
27 травня 2019 р. Справа № 903/911/18
Господарський суд Волинської області в складі судді Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П., розглянувши справу
за позовом: публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз Збут”, м. Луцьк
про стягнення 48 309 375,63 грн.
за участю представників:
від позивача: Остапенко Валентин Миколайович, довіреність № 14-201 від 17.05.2019р
від відповідача: Козлюк Зінаїда Ростиславівна, довіреність № 73-0818від 29.08.2018р.
Встановив: Позивач - ПАТ "Національна Акціонерна Компанія "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду з позовом до ТзОВ "Волиньгаз Збут", в якому просить суд стягнути 48 309 375,63 грн. з них: 24498320,19грн. - пені, 17681613,61грн. - інфляційних втрат, 6129441,83грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, на порушення відповідачем умов договору № 16-403-Н на купівлю - продажу природнього газу від 28.10.2016р. в частині здійснення оплати за п. 6.1 даного договору.
Ухвалою господарського суду від 05.02.2019р. провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз Збут” про стягнення 48309375,63 грн. зупинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019р. скасовано ухвалу господарського суду Волинської області від 05.02.2019р. у справі №903/911/18 та передано матеріали зазначеної справи для продовження розгляду до Господарського суду Волинської області.
Ухвалою суду від 09.04.2019р. постановлено продовжити розгляд справи за правилами позовного провадження та підготовче призначено на 06.05.2019р.
Ухвалою господарського суду від 06.05.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2019р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному об'ємі та просить суд задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив стосовно позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні повністю. Разом з тим, подав додаткові письмові пояснення за вх.№01-57/58/11/19 від 27.05.2019р.в яких вказує, що природний газ за договором №16-403-Н купівлі-продажу природного газу використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачем частина яких не має встановлених газових лічильників (нарахування здійснюється в межах норм споживання природного газу) нараховані позивачем у позовній заяві, 3 відсотки річних та інфляційних втрати суперечать положенням постанови КМУ №143 від 27.02.2019р.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між Публічним акціонерним товариством «»Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньгаз» було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 16-403-Н від 28.10.2016, згідно з п.1.1 та 1.2 якого продавець зобов'язується передати покупцеві у 2016-2017 роках природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем для постачання побутовим споживачам.
Згідно із п. 2.1 договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 429 900,000 тис. куб.м., у тому числі за місяцями: жовтень 35 800,000 тис. куб.м., листопад 52600,000 тис. куб.м, грудень 79000,000 тис. куб.м., січень 114200,000 тис. куб.м, лютий 76 100,000 тис. куб.м, березень 72 200,000 тис. куб.м.
Як передбачено п. 2.2. договору обсяги природного газу, які планується передати згідно з цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку.
У відповідності до п. 3.2. договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці купівлі-продажу, оформлюється актом приймання-передачі.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що покупець зобов'язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем постачання природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.
Продавець до 12 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, після подачі покупцем документів визначених пунктами 3.3. та 3.4. цього договору, повертає покупцеві один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за її наявності). У разі не підписання продавцем акта приймання-передачі природного газу продавець у той же строк письмово повідомляє покупцеві про причини такого не підписання акта та надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта (п. 3.4. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору ціна за 1000 куб. метрів природного газу, який передається за цим договором, без урахування податку на додану вартість у розмірі 20 відсотків, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов'язками (включно) становить 4 947,20 гривень за 1000 куб. метрів природного газу, крім того податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків.
Згідно з п. 5.3. договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
Як передбачено п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20(Офіційний вісник України, 2005р., № 2, ст. 88) і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. № 20 (Офіційний вісник України, 2005р., № 2, ст. 88), має бути здійснений до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. № 20 і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.
Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення (п. 7.2. договору).
У відповідності до п. 11.1. цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 жовтня 2016 року, і діє в частині продажу природного газу до 31 березня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
На виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 16-403-Н від 28.10.2016р. продавець передав, а покупець отримав природний газ власного видобутку виключно для постачання побутовим споживачам, що підтверджується що підтверджується підписаними сторонами актами приймання - передачі природного газу: від 31.10.2016р. на суму 94 104 749,88 грн. грн., від 30.11.2016р. на суму 223 537 001,81 грн., від 31.12.2016р. на суму 286 752 446,09грн., від 31.01.2017р. на суму 328 341 595,43 грн., від 28.02.2017р. на суму 258 354 475,22 грн., від 31.03.2017р. на суму 181 172 657,89 грн. (а.с. 22-27)
Відповідачем було здійснено оплату за спожитий газ в сумі 1 372 262 926,32 грн., що підтверджено і відображено в довідках про операції та довідці про сальдо за період з 01.10.2016р. по 31.01.2018р.
Впродовж січня 2016-березня 2017 року на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, між ТзОВ “Волиньгаз Збут”, Управлінням соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Володимир -Волинської райдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Горохівської райдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Камінь-Локачинської районної державної адміністрації, Управлінням соціального захисту населення Луцької райдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Ківерцівської райдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Ковельської райдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Любешівської райдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Маневицької райдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Рожищенської райдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Турійської райдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Ратнівському районі, Управлінням соціального захисту населення Локачинської районної державної адміністрації, Департаментом соціальної політики Луцької міської ради, Управлінням соціального захисту населення виконкому Володимир-Волинської міської ради, Управлінням соціального захисту населення виконкому Ковельської міської ради, Управлінням соціального захисту населення виконкому м. Нововолинськ, оформлено та підписано акти звіряння за надані населенню послуги, на які надаються пільги між ТзОВ «Волиньгаз Збут» та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, даний факт не заперечується позивачем та визнається в судовому засіданні і матеріалами позовної заяви - ПАТ «НАК» Нафтогаз України», (дані акти звіряння знаходяться в матеріалах справи том. 1, а.с. 33-223)
На момент подання позову заборгованість за поставлений з 01.10.2016р. по 30.03.2017р. природний газ згідно договору № 16-403-Н від 28.12.2016р. погашено у повному обсязі.
Спір, що виник між сторонами стосується стягнення пені, 3% річних та інфляційних, які нараховані в зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем природного газу в 2016 році згідно укладеного між ними договору № 16-403-Н від 28.12.2016р.
Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем за отриманий газ, з порушенням строку, встановлено п. 6.1 договору, позивач нарахував пеню, на підставі п. 7.2 договору, 3% річних та інфляційні втрати на підставі ст. 625 ЦК України.
В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, оплата поставленого природного газу частково відбувалась за рахунок власних коштів відповідача, а частково проведена на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005р.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (у редакції, Закону №423-VIII від 14.05.2015), зокрема визначено, що розрахунки за поставлений природний газ здійснюються споживачами відповідно до умов договорів, укладених з гарантованими постачальниками природного газу. Для проведення розрахунків за спожитий природний газ гарантовані постачальники, їх структурні підрозділи, а також підприємства, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам з метою реалізації природного газу для потреб усіх категорій споживачів, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів. Уповноважені банки, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України. Забороняється зарахування коштів за природний газ, спожитий усіма категоріями споживачів на інші рахунки.
Як зазначалось вище, за умовами п. 6.2. укладеного між сторонами договору, оплата за газ здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕ та зараховується як оплата за газ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 247 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ" визначено, що алгоритм (порядок) розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів (далі - алгоритм розподілу коштів), та нормативи перерахування коштів із зазначених поточних рахунків на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств та поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам, затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п.п. 3 п. 3).
Гарантовані постачальники (далі - газопостачальні підприємства) та їх структурні підрозділи, а також підприємства, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам, відкривають в установах відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" або публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", або публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - уповноважений банк) поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів (далі - поточні рахунки), в порядку, визначеному Національним банком (пункт 1 Порядку відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 247).
За положеннями пунктів 2-4 Порядку газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи обумовлюють у відповідному договорі банківського рахунка право банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків коштів, що надходять за спожитий природний газ.
Уповноважений банк подає НКРЕ перелік відкритих газопостачальними підприємствами та їх структурними підрозділами поточних рахунків, а також поточних рахунків, відкритих підприємствами, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам.
Перелік поточних рахунків, відкритих в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами та їх структурними підрозділами, а також підприємствами, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам, затверджується НКРЕ та доводиться до відома Національного банку, газопостачальних підприємств, підприємств поштового зв'язку, підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам, а також споживачів шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України.
Газопостачальні підприємства інформують споживачів, які розташовані на території провадження діяльності, пов'язаної з постачанням природного газу за регульованим тарифом, про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки.
Відповідно до п. 1 Порядку проведення розрахунків за природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 247, усі категорії споживачів оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання (далі - поточні рахунки), відкриті в установах відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" або публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", або публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - уповноважений банк) гарантованими постачальниками (далі - газопостачальні підприємства) та їх структурними підрозділами для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ.
Згідно п.п. 3-5 Порядку проведення розрахунків за природний газ установи уповноваженого банку здійснюють згідно з умовами договору банківського рахунка перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок, відкритий газопостачальним підприємством, двічі на день, а саме: до 10 години - перераховується залишок коштів на початок операційного дня; до 17 години - перераховуються усі кошти, що надійшли протягом операційного дня на поточні рахунки, відкриті структурними підрозділами газопостачальних підприємств.
Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка до 12 години операційного дня здійснюють: розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів газопостачальних підприємств, споживачів відповідно до затверджених НКРЕ нормативів перерахування коштів; перерахування коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування, на поточні рахунки підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам, а також на поточні рахунки, які не є поточними рахунками із спеціальним режимом використання газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств.
Газопостачальні підприємства розраховують нормативи перерахування коштів відповідно до затвердженого НКРЕ алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки (далі - алгоритм розподілу коштів), та подають їх щомісяця до п'ятого числа до НКРЕ для затвердження. Нормативи перерахування коштів доводяться НКРЕ до відома уповноваженого банку не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку місяця, в якому застосовуватимуться такі нормативи.
Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 02.08.2012р. №1000 затверджено "Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу", відповідно до п. 1.1. якого цей алгоритм установлює порядок розподілу публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання гарантованого постачальника, що надходять за використаний природний газ від усіх категорій споживачів, а також механізм розрахунку гарантованими постачальниками нормативів перерахування коштів на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних підприємств, гарантованих постачальників та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам.
У п. 1.2 вказаної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 02.08.2012р. №1000 визначено, що його дія не поширюється на відносини, пов'язані з остаточним розрахунком гарантованого постачальника природного газу та його структурних підрозділів із власником природного газу, газотранспортними, газорозподільними підприємствами відповідно до умов укладених договорів та погашенням заборгованості споживачів за спожитий природний газ.
Постановою КМУ від 30.09.2015р. № 792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", з прийняттям якої втратила чинність вказана вище постанова КМУ № 247 від 26.03.2008р., також затверджено порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ, якого дотримувалися сторони у справі, оскільки останній платіж, здійснено 28.12.2016р.
За приписами ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”. Наведене регулювання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (20-2005-п) (далі - Порядок).
Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (надалі - ПЕК), визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто, як правильно зазначає відповідач, державою офіційно визнається неможливість підприємств ПЕК забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (в залежності від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності). Визнаючи неможливість розрахунків в цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонам на підставі укладених між ними договорів.
Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. А тому на виконання таких законодавчих актів державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти, як то Постанова КМУ від 11.01.2005р. № 20 (20-2005-п) .
Укладаючи вищевказані акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються субсидії між ТзОВ «Волинь Газ Збут» та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, позивач і відповідач керувалися спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005р., якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015р. №493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію.
У відповідності до пунктів 1.1 - 1.3 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015р. №493/688 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20.
Розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.
Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016р. № 705 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій, компенсацій", у пункті 7 в абзаці 4 слова "за згодою учасників" виключено, а також, доповнено пункт абзацами такого змісту: "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п'яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку.
Аналіз змісту Порядку вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов'язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Отже, як вірно вказує відповідач, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони в договорі відповідні умови, чи навпаки.
З наведеного вбачається адміністративно-правове регулювання відносин щодо механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема, на оплату природного газу.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, розрахунки з позивачем за природний газ, поставлений відповідачеві проведені на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005р., якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.
Взаємовідносини між сторонами, як учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою КМУ № 20 від 11.01.2005р. та визначені Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України" № 55/57/43 від 03.02.2009р., який був чинним станом на час отримання субвенцій за протокольними рішеннями.
Позивач, підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, у такий спосіб виявив своє бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку і тим самим погодився зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за надані ним послуги у 2016 році.
Отже, аргументи відповідача про те, що уклавши спільні протокольні рішення сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за надані послуги згідно з договором, є таким, що заслуговує на увагу.
Враховуючи вищевикладене, позивач був позбавлений можливості самостійно впливати на строк оплати вартості природного газу, визначений п. 6.1. договору, приймаючи до уваги, що розрахунки за спожитий природний газ проводилися у порядку та на умовах, визначених постановами Кабінету Міністрів України № 247 від 26.03.2008р., № 792 від 30.09.2015р., п. 6.2. договору, а остаточні розрахунки з позивачем проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005р., звідси і підстави для застосування штрафних санкцій за прострочення оплати вказаних сум у вигляді пені, та нарахування 3% річних, інфляційних втрат, передбачених ст. 625 ЦК України відсутні.
За таких обставин, для застосування санкцій, визначених умовами договору, а також наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених рішеннями про організацію взаєморозрахунків. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 14.03.2018р. у справі № 910/9806/16.
Суд відхиляє посилання відповідача на положення абзацу 2 пункту 6.2. договору відповідно до яких за наявності заборгованості покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальними режимом використання продавця. Законодавчо не передбачено можливості повернення з рахунку зі спеціальним режимом використання коштів, сплачених зі свого поточного рахунку на погашення заборгованості, за рахунок подальших оплат побутових споживачів, оскільки кошти, які надходять на рахунок зі спеціальним режимом використання, автоматично перераховуються згідно з встановленим нормативом; зарахування коштів від побутових споживачів за спожитий ними природний газ на інші поточні рахунки заборонено законодавством.
Окрім того, ціна на газ для населення встановлена державою та не регулюється відповідачем самостійно. Відповідач обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності; основним видом діяльності відповідача на спірний період часу було постачання та розподіл природного газу згідно отриманих ліцензій за регульованим тарифом, тобто за цінами, встановленими державою в особі уповноважених органів.
Стосовно доводів позивачем про те, що частина боргу була оплачена відповідачем власними коштами за боргом, оплата якого не була врегульована вищезазначеними спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, суд зазначає, що позивачем не доведено здійснення відповідачем погашення заборгованості за природний газ, поставлений позивачем, поза умовами, передбаченими зазначеними спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, актів звіряння , зокрема, не наведено періодів прострочення та сум, сплачених, як стверджує ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, поза межами дії цих рішень.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постановах від 25.05.2018р. у справі № 926/50/16 та від 14.06.2018р. у справі №904/2743/16.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог до відповідача, а тому позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Оскільки, матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог, чи на спростування наведених вище висновків, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказах та з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення
складено 06.06.2019р.
Суддя В. М. Дем'як