Справа № 752/4390/19
Провадження № 2/752/4179/19
іменем України
15.05.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Власенко В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Уніка" та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
у лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ПрАТ СК "Уніка" та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 лютого 2016 року в м. Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «HONDA JAZZ» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Позивачу було завдано матеріальної шкоди. Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 квітня 2016 р. визнано винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка» на підставі полісу № АС/9640329 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів.
Вартість матеріального збитку автомобіля «HONDA JAZZ» д.н.з. НОМЕР_2 склала 24 681,14 грн., що підтверджується висновком спеціаліста від 25 лютого 2019 року № 7361/02/19. Вартість проведення автотоварознавчого дослідження склала 1500, 00 гривень, що підтверджується дублікатом квитанції від 2019-02-26.
Оскільки відшкодувати збитки в добровільному порядку відповідач не бажає, ОСОБА_1 просить стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 на її користь солідарно матеріальну шкоду в розмірі 24 681,14 грн., судовий збір у розмірі 768,40 грн., витрати на правчину допомогу в розмірі 2500,00 грн. та витрати по залученню спеціаліста в розмірі 1500,00 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 20)
ОСОБА_2 відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
05 квітня 2019 року ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" надіслала до суду відзив. Просить відмовити в задоволенні позову, оскільки 24.02.2017р. позивач надала страховику заяву про виплату страхового відшкодування, у зв"язку з чим страховиком було здійснено заявку незалежному експерту з метою проведення оцінки матеріального збитку, однак експерт повідомив про ігнорування заявником його телефонних дзвінків щодо призначення огляду транспортного засобу, та про неможливість проведення такої експертизи. Неодноразово представник ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" надсилав листи, смс -повідомленя ОСОБА_1 з проханням надати автомобіль «HONDA JAZZ» д.н.з. НОМЕР_2 для огляду незалежному експерту, однак на огляд транспортний засіб надано позивачем не було. Враховуючи бездіяльність позивача та невиконання покладеного на нього обов'язку, що унеможливило визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ПрАТ «СК «Уніка», керуючись пунктом 37.1.3 статті 37 Закону, повідомив заявника про відмову у виплаті страхового відшкодування за подією 26.02.2016р.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Судом встановлено, що 26 лютого 2016 року в м. Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «HONDA JAZZ» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року визнано винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 (а.с.8)
Постанова є чинною.
У результаті зіткнення був пошкоджений автомобіль марки «HONDA JAZZ» д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 (а.с. 7)
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка» на підставі полісу № АС/9640329 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів.
В обґрунтування позовних вимог позивачем надано висновок спеціаліста від 25 лютого 2019 року № 7361/02/19, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого позивачу в результаті пошкодження автомобіля «HONDA JAZZ» д.н.з. НОМЕР_2 , склала 24 681,14 грн.
Позивач зазначає, що матеріальна шкода підлягає відшкодування в солідарному порядку з відповідачів.
04 липня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду України прийнято постанову, в якій зазначені наступні правові висновки.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до п. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц дійшла правового висновку про те, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому потерпілий реалізує право на отримання відшкодування шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно з частинами 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суду не надано доказів, що у страховика (ПрАТ «Страхова компанія «Уніка") не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування.
Відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Вбачається, що суб'єктом, який мав задовольнити вимогу позивача, є страховик відповідача, оскільки розмір завданої шкоди (24 681 грн. 14 коп.) не перевищує розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, визначений законом.
Проте, через рік після ДТП, 24.02.2017 р. позивач надала страховику заяву про виплату страхового відшкодування.
Вбачається, що ПрАТ "СК "Уніка" було здійснено заявку незалежному експерту з метою проведення оцінки матеріального збитку. 13 березня 2017 року експерт повідомив про ігнорування заявником його телефонних дзвінків щодо призначення огляду транспортного засобу та про неможливість проведення такої експертизи.
Відповідачем ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" надсилалися листи ОСОБА_1 з проханням надати автомобіль «HONDA JAZZ» д.н.з. НОМЕР_2 для огляду незалежному експерту, однак на огляд транспортний засіб надано позивачем не було.
Пунктом 37.1.3 статті 37 Закону зазначено, що підставою для вімови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов"язків, визначених цим Законом, якщо це привело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини або обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2017 року, враховуючи бездіяльність позивача та невиконання покладеного на нього обов'язку, що унеможливило визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ПрАТ «СК «Уніка», керуючись пунктом 37.1.3 статті 37 Закону, повідомив заявника про відмову у виплаті страхового відшкодування за подією 26.02.2016р.
Наданий позивачем на підтвердження завданих збитків висновок автотоварознавчого дослідження № 7361/02/19 від 25.02.2019 р. суд не може прийняти до уваги, оскільки звіт був складений автотоварознавцем - оцінщиком станом на 25.02.2019 р., метою оцінки є визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ТЗ, з урахуванням огляду 24.02.2017 р., тобто через рік після дорожньо-транспортної пригоди. Зважаючи на те, що автомобіль експлуатувався, суд погоджується з доводами ПрАТ "СК "Уніка" про неможливість визначення пошкоджень, які були отримані під час зіткнення 26.02.2016 р., а які внаслідок інших впливів.
З огляду на наведене, в задоволені позову слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 14, 23, 511, 636, 979, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, статтями 3, 9, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 272-279 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Уніка" та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: