Справа № 717/366/19
05.06.2019 року смт. Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді Телешмана О.В.,
з участю секретаря судового засідання Дєдової В.С.,
представника позивача - АТ КБ «ПриватБанк» Кіріченко Р.А. - в судове засідання не з'явився;
відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
Позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк»:
1. Заборгованість у розмірі 15829,71 грн. за кредитним договором № б/н від 17.01.2011 року, яка складається з наступного:
1001,50 грн. - заборгованість за кредитом;
3666,82 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
9731,40 грн. - заборгованість за пенею за прострочене зобов'язання;
200 грн. - заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн;
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
500 грн. - штраф (фіксована частина);
729,99 грн. - штраф (процентна складова);
2. Судові витрати по справі у розмірі 1921 грн.
Розглянувши цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд, -
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Кіріченко Р.А. подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу в його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутності, позовні вимоги визнає частково та просить зменшити розмір пені, так як вона є пенсіонеркою та вдовою ветерана внутрішніх справ.
Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Судом встановлено, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 17.01.2011 року був укладений кредитний договір, що стверджується анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Згідно даного договору відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4668,32 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі встановленому для карток «Універсальна 55 днів пільгового періоду» на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що стверджується анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та випискою по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 .
Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто зобов'язання з приводу кредиту, позики.
Згідно договору відповідач зобов'язався періодично сплачувати відповідні платежі за цим договором. Проте, станом на 17.01.2019 року відповідач ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за договором, щодо оплати частки боргу у встановлений договором термін та не повернула позивачу основний борг в сумі 4668 гривень 32 копійок.
Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов'язань за цим договором, порушив свої зобов'язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.
З розрахунків заборгованості, які надані представником позивача станом на 18.02.2019 року, вбачається, що заборгованість відповідача за тілом кредита становить 4668,32 грн., а також відповідачу нарахована пеня за прострочене зобов'язання в розмірі 9731,40 гривень та нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму 100 грн. - 200 грн.
Крім того, відповідачу нарахований штраф за порушення строків платежів (фіксована частина) - 250 гривень та штраф (процентна складова) - 729 гривень 99 копійки.
При вирішенні питання про стягнення штрафу суд виходить з наступного.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Умовами тарифів, як складової договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за такі порушення: порушення строків платежів по будь - якому грошовому зобов'язанні, передбачених договором більше ніж на 30 днів.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Враховуючи викладене вище суд вважає, що стягнення штрафів з відповідача є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафів не підлягають задоволенню.
Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тобто, законодавцем передбачено дві підстави для зменшення неустойки за рішенням суду: 1) значне перевищення неустойкою розміру збитків та 2) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Судом встановлено, та не заперечується позивачем, що відповідач частково погасив кредит, і розмір неустойки у вигляді пені в сумі 9931,40 грн. перевищує розмір збитків - заборгованості за кредитом, яка становить 4668,32 грн. Судом також встановлено, що відповідач є пенсіонером та відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені.
Таким чином, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки, нарахованої позивачем і стягнути з відповідача неустойку в розмірі 500 гривень, оскільки відповідно до ч.3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту, пені за прострочене зобов'язання та пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень і становить: 4668,32 грн. + 500 грн. = 5168,32 грн.
Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює зобов'язальні правовідносини, правовідносини які регулюють позику та кредит, суд вважає, що позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості підлягає задоволенню частково і з ОСОБА_1 слід стягнути на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 5168,32 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 627,20 грн. судових витрат у вигляді судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі статті 61 Конституції України, ст. ст. 525,526, 610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.2-13,76-80,133,141,258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 5168 (п'ять тисяч сто шістдесят вісім ) гривень 32 (тридцять дві) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 627( шістсот двадцять сім) 20 (двадцять) копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький районний суд Чернівецької області.
Повне судове рішення складено 05.06.2019 року.
Суддя Телешман О.В.