Справа № 752/8619/15-ц
Провадження № 6/752/844/19
Іменем України
03.06.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.
за участю секретаря - Безверхої К.В.
розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу в м. Києві Павлюка Назара Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , -
Встановив:
Приватний виконавець виконавчого округу в м. Києві Павлюк Н.В. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання, приватний виконавець зазначив, що на виконанні у нього перебуває виконавче провадження № 57621795 щодо виконання виконавчого листа № 752/8619/15-ц виданого 06.03.2017 Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» грошових коштів на суму 10 121 783, 64 грн.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем 06.11.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57621795, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Виконавцем 07.11.2018 на адресу боржника надсилалась постанова про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Крім цього, 27.11.2018 в офіс приватного виконавця прибув представник боржника - адвокат Норов Г.О., який був обізнаний про наявність виконавчого провадження за яким боржником є ОСОБА_1 та подав повноваження на представництво інтересів боржника та клопотання.
Враховуючи, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, не з'являється, на численні виклики приватного виконавця, при цьому отримуючи їх, не подав декларацію про майновий стан, не надав транспортні засоби для опису та арешту. З огляду на викладене та враховуючи тривале невиконання боржником рішення суду, наявність діючого паспорту громадянина України для виїзду, виїзди за кордон, встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є спів мірними та ефективним заходом для забезпечення виконання рішення суду.
Вивчивши матеріали подання та дослідивши справу, суд вважає задовольнити подання, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Судом встановлено, що 06.11.2018 року керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57621795.
Постанову про відкриття виконавчого провадження № 57621795 від 07.11.2018 року була надіслана за адресою боржника, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та отримана представником за довіреністю Дудко Н.В. 21.11.2018.
27.11.2018 в офіс приватного виконавця прибув представник боржника - адвокат Норов Г.О., який був також обізнаний про наявність виконавчого провадження за яким боржником є ОСОБА_1 та подав повноваження на представництво інтересів.
Постановою приватного виконавця від 06.11.2018 накладено арешт на майно боржника в межах суми стягнення, однак згідно відомостей електронних реєстрів у боржника відсутнє нерухоме, на яке можна звернути стягнення.
Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у м. Києві в боржника відсутні земельні ділянки.
Згідно відповіді РЦС МВС за боржником зареєстровано транспортний засіб марки АЗЛК2141 1990 року випуску, причеп 1990 року випуску, причеп 1990 року випуску.
Вимогою приватного виконавця від 05.12.2019 зобов'язано боржника надати для опису вказані вище транспортні засоби, що підтверджується копією вимоги від 05.12.2018 № 1675. Однак, боржник залишив вимогу без виконання та поштове відправлення із вимогою повернулось за заявою одержувача.
Постановою приватного виконавця від 04.12.2019 вказані вище транспортні засоби оголошені в розшук, однак протягом 6 місяців майно не виявлене органами поліції та не надано боржником приватному виконавцю для опису.
Згідно відповідей ДФС України та ПФ України боржник не отримує доходи та не отримує пенсію.
Незважаючи на вимогу приватного виконавця, викладену в постанові про відкриття виконавчого провадження, яка отримана боржником, останнім не подано декларацію про майно та доходи у встановлений строк.
06.11.2018 та 18.02.2019 приватним виконавцем з метою звернення стягнення на кошти боржника, які знаходяться на рахунках в банках винесено постанову про арешт коштів боржника, яку скеровано до виконання до банківських установ України, однак згідно відповідей банківських установ в боржника відсутні кошти на рахунках в банках.
У АТ «Укрексімбанк» приватним виконавцем встановлено наявність на рахунках боржника 12 306,61 та 1 940,82 дол. США, які списані та в порядку ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподілені та перераховані стягувану однак даних коштів недостатньо для виконання виконавчого документу.
05.12.2018 боржнику скеровано виклик приватного виконавця, із вимогою про надання документів, зокрема декларацію про майновий стан, однак вказаний виклик залишився без виконання та реагування, а поштове відправлення повернулось за заявою боржника.
15.01.2019 боржнику скеровано повторний виклик приватного виконавця. Крім цього, копію виклику скеровано на електронну пошту адвоката боржника, зазначену ним в клопотанні від 27.11.2018, однак боржник на виклик не з'явився та витребуваних документів не надав.
Крім цього, згідно відповіді ГУ ДМС України в м. Києві боржник документований 30.06.2010 та 16.06.2016 паспортами громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно відповіді Державної прикордонної служби України боржник, п'ять разів перетинав кордон України з моменту видачі виконавчого документу та повертався в Україну.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно положеннями ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Пунктом 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року також передбачено, що громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Згідно роз'яснення Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 року № 25-32\463, наявність в особи невиконаних зобов'язань, є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України, причому питання щодо такого обмеження вирішується судом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 р. «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)» означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень суду» від 24 березня 2008 року №261/08 визнано за необхідне вжиття заходів, спрямованих на посилення забезпечення захисту конституційних прав і свобод людини щодо належного виконання рішень судів, підвищення ефективності їх виконання.
Одним із таких засобів може бути тимчасове обмеження особам (боржникам) у праві виїзді за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливе на підставі рішення за поданням державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Обмеження у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення державними виконавцями всіх інших можливих заходів із такого забезпечення.
Відповідно до положень статті 441 Цивільного процесуального кодексу України Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Як роз'яснив Верховний суд України в Узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року, у сучасній українській мові слово "ухилення" тлумачиться так:
1) відступати, відхилятися, вивертатися;
2) намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь; уникати;
3) навмисно не давати відповіді на запитання або говорити про щось інше.
Отже, з погляду значення словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Верховним судом України зазначено, що з аналізу справ даної категорії вбачається, що за результатами розгляду подань державних виконавців постановлялись ухвали у вигляді окремих процесуальних документів.
Частиною 3 статті 441 ЦПК України прямо зазначено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.
Враховуючи повноту вчинення виконавчих дій, наявність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань, суд приходить до висновку, що підстави викладені у поданні приватного виконавця є обґрунтованими та достатніми для його задоволення.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 441, 446 ЦПК України,-
Постановив:
Подання приватного виконавця виконавчого округу в м. Києві Павлюка Назара Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до повного виконання зобов'язань, покладених на нього відповідно до виконавчого листа № 752/8619/15-ц, виданого Голосіївським районним судом міста Києва від 06.03.2017.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя