Справа № 752/6123/19
Провадження №: 2/752/4449/19
28 травня 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
у березні 2019 року ТОВ «Ліко-житлосервіс» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 6 261,95 грн. та 1 921,00 грн. судового збору.
В обґрунтування позову зазначило про те, що ТОВ «Ліко-житлосервіс» здійснює обслуговування багатоквартирних житлових будинків у Голосіївському районі м.Києва, в тому числі вбудованих підземних автостоянок (паркінгів), де забезпечує прибирання, цілодобову охорону, комунальні послуги тощо на підставі актів прийому-передачі підземної автостоянки на обслуговування від забудовника ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг».
01.04.2018 року на підставі акту прийому-передачі підземної автостоянки TOB «ТМО «Ліко-Холдінг» передав, а позивач прийняв на обслуговування введену підземну автостоянку Блок Б на АДРЕСА_1 .
Для обслуговування підземної автостоянки, утримання її у належному стані і забезпечення безпеки майна третіх осіб (власників автомобілів), TOB «Ліко-житлосервіс» уклало відповідні договори з підрядними організаціям щодо постачання електроенергії, забезпечення цілодобової охорони та організації контрольно-пропускного посту, технічного обслуговування та ремонту системи протипожежної безпеки.
01.04.2018 року ТОВ «Ліко-житлосервіс» на підставі акту прийому-передачі передало ОСОБА_1 машиномісце НОМЕР_4 підземної автостоянки Блок Б на АДРЕСА_1 у тимчасове користування.
Вказаного числа з ОСОБА_1 також був укладений договір про тимчасове користування машиномісцем та відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки НОМЕР_4 зі сплатою щомісячно 1 600,00 грн. з ПДВ плати за користування машиномісцем та 358,00 грн. з ПДВ витрат на утримання підземної автостоянки строком дії до 30.06.2018 року.
За умовами вказаного договору ТОВ «Ліко-житлосервіс» зобов'язалось забезпечувати обслуговування стоянки і прилеглої території, зберігання транспортних засобів власника на стоянці - м/місце НОМЕР_4 на підземній автостоянці Блок Б на АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 , в свою чергу, взяла на себе обов'язок по оплаті послуги з обслуговування машиномісця і участі у витратах на його утримання у строк та на умовах, що передбачені договором.
Після закінчення строку дії договору ОСОБА_1 фактично користувалась ще машиномісцем до 13.07.2018 року включно, про що було складено відповідний акт.
Відповідач користувалась послугами з обслуговування стоянки, проте в порушення договірних зобов'язань, не оплатила їх, внаслідок чого за період з 01.04.2018 року по 13.07.2018 року утворилась заборгованість в розмірі 6 261,95 грн.
Ухвалою від 29.03.2019 року відкрито провадження у справі призначено проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін (а.с. 17-18).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що на підставі актів прийому-передачі підземної автостоянки на обслуговування від забудовника TOB «ТМО «Ліко-Холдінг», TOB «Ліко-житлосервіс» здійснює обслуговування багатоквартирних житлових будинків у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі вбудованих підземних автостоянок (паркінгів), де забезпечує прибирання, цілодобову охорону, комунальні послуги тощо.
28.07.2015 року на підставі акту прийому-передачі підземної автостоянки TOB «ТМО «Ліко-Холдінг» передав, а позивач прийняв на обслуговування введену підземну автостоянку на Блок Б на АДРЕСА_1 (а.с. 11, 12).
Для обслуговування підземної автостоянки, утримання її у належному стані і забезпечення безпеки майна третіх осіб (власників автомобілів), TOB «Ліко-житлосервіс» уклало відповідні договори з підрядними організаціям щодо постачання електроенергії, забезпечення цілодобової охорони та організації контрольно-пропускного посту, технічного обслуговування та ремонту системи протипожежної безпеки.
01.04.2018 року ТОВ «Ліко-житлосервіс» на підставі акту прийому-передачі передало ОСОБА_1 машиномісце НОМЕР_4 підземної автостоянки на Блок Б на АДРЕСА_1 у тимчасове користування (а.с. 8).
Вказаного числа з ОСОБА_1 також був укладений договір про тимчасове користування машиномісцем та відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки НОМЕР_4 зі сплатою щомісячно 1 600,00 грн. з ПДВ плати за користування машиномісцем та 358,00 грн. з ПДВ витрат на утримання підземної автостоянки строком дії до 30.06.2018 року (а.с. 6-7).
За умовами вказаних договорів ТОВ «Ліко-житлосервіс» зобов'язалось забезпечувати обслуговування стоянки і прилеглої території, зберігання транспортних засобів власника на стоянці - м/місце НОМЕР_4 на підземній автостоянці на Блок Б на АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 , в свою чергу, взяла на себе обов'язок по оплаті послуги з обслуговування машиномісця і участі у витратах на його утримання у строк та на умовах, що передбачені договором.
Після закінчення строку дії договору ОСОБА_1 фактично користувалась ще машиномісцем до 13.07.2018 року включно, про що було складено відповідний акт від 13.07.2018 року (а.с. 9).
Разом з тим, відповідач користувалась послугами з обслуговування стоянки, проте, в порушення договірних зобов'язань, не оплатила їх, внаслідок чого за період з 01.04.2018 року по 13.07.2018 року утворилась заборгованість в розмірі 6 261,95 грн. (а.с. 3, 13).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Оскільки відповідач не виконує зобов'язання по оплаті витрат за обслуговування підземної автостоянки, суд вважає за необхідне стягнути з неї на користь позивача заборгованість.
При дослідженні наданого позивачем розрахунку заборгованості з усіма його складовими, суд прийшов до висновку про те, що зазначений розрахунок зроблено вірно та у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та стверджує порушення відповідачем обов'язків за договорами щодо своєчасної та повноїсплати коштів.
Останній відповідачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не спростований.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з тим, слід зазначити, що однією з засад судочинства є, зокрема, визначена ст. 12 ЦПК України змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позов ТОВ «Ліко-житлосервіс»про стягнення заборгованості, слід задовольнити у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 903 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» заборгованість у розмірі 6 261,95 грн. (шість тисяч двісті шістдесят одна гривня 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс», код ЄДРПОУ 30303467, р/ НОМЕР_1 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346 - для сплати заборгованості; р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346 - для сплати судового збору, адреса: 03198, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 58-А.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко