Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/2114/19
Провадження № 1-кп/723/2604/19
03 червня 2019 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі
головуючого суддi ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
розглянувши в ході підготовчого судового засiдання по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019260150000225 від 17.03.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 186 КК України, клопотання про повернення обвинувального акту прокурору
встановив:
В ході підготовчого судового засiдання по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_5 , захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6 подав до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке в суді було підтримане також і обвинуваченим.
При цьому заявник клопотання посилається на те, що обвинувальний акт вручено обвинуваченому з порушенням правової процедури такого вручення, оскільки акт вручено обвинуваченому та його захиснику не прокурором, а слідчим.
Крім цього в обвинувальному акті не зазначено проміжок часу, протягом якого потерпіла ОСОБА_4 була відсутня за адресою свого проживання, не зазначено час вчинення злочину та не конкретизовано час і місце зустрічі обвинуваченого з неповнолітніми дітьми, не зазначено про, що вони розмовляли та чи бачили діти у обвинуваченого викрадені гроші. Також не зазначено за яких обставин та з якого моменту ОСОБА_5 усвідомлював, що викритий в крадіжці.
Заслухавши також думку прокурора і потерпілої, які заперечили повернення обвинувального акту прокурору та проаналізувавши обставини на які посилається сторона захисту заявивши клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, суд приходить до наступних висновків.
Згідно вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Оцінці, в даному випадку, підлягають відповідність обвинувального акту, його форми, змісту, вимогам ст. 291 КПК України, в якій і визначено основні реквізити обвинувального акту до яких не відноситься вимога передбачена в ст.293 КПК України, щодо надання обвинувального акту обвинуваченому не тим суб'єктом правовідносин.
Таким чином, на думку суду, надання підозрюваному, обвинувального акту не тим суб'єктом, який визначений в ст.293 КПК України не є порушенням гарантії права на захист своїх законних інтересів під час судового розгляду справи обвинуваченим і не тягне за собою повернення цього обвинувального акту прокурору.
Статтею 291 КПК України, визначено перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема п. 5 ч.2 ст.292 КПК України встановлено що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Прокурор вказав відомості, які він вважає наразі встановленими. Вказав правову кваліфікацію правопорушення, послався на положення закону і статтю закону про кримінальну відповідальність та сформулював обвинувачення.
Проаналізувавши взагалі відомості які мають міститися в обвинувальному акті, в тому числі і зазначені, суд знаходить, що вказані в клопотанні, захисником обставини, не входять в перелік вказаних відомостей, а мають відношення виключно до норм КПК України пов'язаних із здійсненням і оформленням досудового розслідування та можуть свідчити про доказаність чи не доказаність обвинувачення, а не про підстави для повернення обвинувального акта прокурору.
При цьому посилання сторони захисту на п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 3 в частині щодо конкретності обвинувачення і необхідності вимагання судом від органів досудового розслідування зазначення в обвинувальному акті даних про злочин, час, місце та інші обставини його вчинення, є не коректним, оскільки виходячи із змісту і спрямованості правових норм КПК України в редакції 2012 року, таке вимагання і є упередженням зі сторони суду.
До таких же висновків приходить суд аналізуючи і практику Європейського суду з прав людини в частині рішень цього суду, на які посилається сторона захисту (справи «Абрамян проти Росії» та «Камінські проти Австрії»), де мова іде про роз'яснення обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу для здійснення нею належного захисту.
З такою практикою суд погоджується але знаходить, що вона не має на меті повернення обвинувального акту прокурору.
Зважаючи на вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись, ст.ст. 291, 314 КПК України, суд
постановив:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору, відмовити внаслідок безпідставності клопотання.
Суддя