Справа №718/1088/19
Провадження №2/718/288/19
05.06.2019 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.
секретаря - Пітак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 26.04.2012 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду від 14.07.2014 року і в якому мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає із нею та знаходиться на її утриманні. Рішенням суду від 27.12.2012 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі по 350 гривень щомісячно до його повноліття. На даний час її матеріальне становище погіршилось у зв'язку із різким зростанням цін на промислові та продовольчі товари, а визначений судом розмір аліментів є мізерним і не забезпечує потреб та інтересів дитини. Крім того, змінився розмір прожиткового мінімуму. Відповідач офіційно не працевлаштований, працює по найму, їздить на заробітки за межі України, його дохід є мінливим, проте значний. Просила змінити розмір стягуваних аліментів та стягнути з відповідача по 2100 гривень щомісячно до повноліття дитини.
Позивач ОСОБА_1 подала письмову заяву про підтримання заявлених вимог в повному обсязі та розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, у якому заявлені вимоги визнав частково, на суму 1000 гривень щомісячно, вказуючи, що не спроможний сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі з тих причин, що він не має достатнього заробітку, працює сезонно, нерухомого майна у власності не має, проживає із батьками, матері встановлена третя група інвалідності, при якій протипоказана важка фізична праця. Позивачем не доведено розміру щомісячних витрат на дитину і визначений нею розмір аліментів є необґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 26.04.2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду від 14.07.2014 року і в якому мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає із позивачкою та знаходиться на її утриманні. Рішенням Кіцманського районного суду від 27.12.2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 350 гривень щомісячно до його повноліття.
Як передбачено частиною третьою статті 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ч.7 ст.7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України та зазначеної Конвенції з прав дитини, батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини, не залежно від того чи перебувають вони у шлюбі між собою, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів своєї дитини.
Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як передбачено статтею 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при призначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ст.184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.
При цьому, суд враховує положення статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» та вважає, що розмір аліментів, визначений рішенням Кіцманського районного суду від 27.12.2012 року, є не достатніми для нормального розвитку та забезпечення мінімальних потреб дитини, є меншим за мінімальний розмір, встановлений ч.2 ст.182 СК України, що призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» установлено прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019р. - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Згідно ст.8 цього Закону у 2019 році встановлено розмір мінімальної заробітної плати у 4173 гривні.
Враховуючи викладене, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням потреб дитини відповідно до її віку, а також враховуючи принцип рівної участі батьків у матеріальному забезпеченні дитини та те, що відповідач працює та має сталий заробіток (дохід), розмір аліментів слід визначити у розмірі по 1200 гривень щомісячно до повноліття дитини.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, ст.51 Конституції України, ст.ст. 7, 180, 182, 183, 184, 191, 192, Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-81, 223, 259, 263, 264, 265 268, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір стягуваних за рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27.12.2012 року аліментів, стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 1200 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до його повноліття, починаючи стягнення з дати набрання рішенням суду законної сили.
Виконавчий лист № 2-1331/12 від 27.12.2012 року - відкликати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 768,40 гривень судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: