Дата документу Справа № 336/6703/18
Справа № 33/807/297/19 Головуючий в 1-й інстанції - Дацюк О.І.
Єдиний унікальний № 336/6703/18 Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.
Категорія - ст.124 КУпАП
27 травня 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О., за участю особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Шутака Ю.В., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2019 року,
постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2019 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжя, проживає у АДРЕСА_1 , закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Як зазначено в постанові, 30 жовтня 2018 року приблизно о 12.15 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ 968 МБ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючи по вул. Чарівній у м. Запоріжжя біля будинку № 145г, при виконанні маневру розвороту не переконався у безпечності маневру, не пропустив автомобіль ЗАЗ Sens, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого скоїв зіткнення з вказаним автомобілем. Внаслідок ДТП транспортні засоби були пошкоджені.
Матеріали адміністративної справи надійшли до суду 02.11.2018 року, у провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 .І. справа надійшла 10.04.2019 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною і необґрунтованою та підлягає скасуванню. В обґрунтування скарги зазначає, що під час розгляду судом першої інстанції була призначена інженерно-транспортна експертиза. Висновок експерта не підтверджує порушення ним ПДР України. Вважає, що виходячи з досліджених судом матеріалів справи, пояснень учасників пригоди, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Просить скасувати постанову суду від 26.04.2019, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисника, які просив скасувати постанову суду та закрити справу на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП; думку потерпілого; перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, подія мала місце та протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП складений інспектором поліції 30 жовтня 2018 року.
Матеріали даної справи надійшли до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя 02 листопада 2018 року.
Постановою суду від 09 січня 2019 року призначено судову інженерно-транспорту експертизу.
06 лютого 2019 року до суду надійшов висновок експерта №9-33 від 23.01.2019 за результатами судової інженерно-транспортної експертизи.
У зв'язку із зайнятістю та відпусткою судді розгляд справи відбувся 26.04.2019.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону.
З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , з чим погоджується й апеляційна інстанція.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ДТП сталося 30.10.2018 року (а.с.2).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, який не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Тобто, обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд першої інстанції визнаючи винним ОСОБА_1 у скоєнні ДТП послався на докази, які перелічив в постанові, в той же час не зазначив про доказове значення та відповідність до такого висновку висновок експерта.
Таким чином, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ДТП не відповідає всім доказам, дослідженим суддею та такий висновок не може бути визнаний законним.
В апеляційній інстанції встановлено, що судом постановлено рішення про закриття справи за п.7 ст.247 КУпАП, а висновок суду викладений в мотивувальній частині, ніяким чином не зазначений в резолютивній частині постанови.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обране суддею рішення про необхідність закриття справи за п.7 ст.247 КУпАП відповідає вимогам закону, а висновок про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, наведений у мотивувальній частині є таким, що не підтверджується дослідженими доказами, а тому підлягає виключенню з постанови.
Апеляційний суд вважає за необхідне додатково роз'яснити, що учасники дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30.10.2018 року не позбавлені можливості звернутись за захистом своїх прав у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2019 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення, залишити без змін.
Виключити з мотивувальної частини постанови вказівку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Ю.О. Гріпас