Справа № 530/1813/18
2/530/241/19
04.06.2019 року м. Зіньків
Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Дем'янченка С.М., секретарі Тараненко Т.І., за участю представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Поденежного Г.О., представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Школьного В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Зіньків Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення злочину ,-
Позовна заява мотивована тим, що відповідач по справі ОСОБА_2 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, 12.05.2018 року близько 12 год. за попередньою змовою з ОСОБА_3 , перебуваючи на території неогородженого господарства ОСОБА_1 , розташованого в АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно, протиправно, з території подвір'я вказаного господарства, викрав металеву трубу загальною вагою 184 кг. по ціні 5 грн. 90 коп. за 1 кілограм брухту чорного металу, на загальну суму 1085 грн. 60 коп., яка належать ОСОБА_1 Викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму. Повторно, ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, 13.05.2018 року близько 4 год. за попередньою змовою з ОСОБА_3 перебуваючи на території неогородженого господарства Слюсара Сергія ОСОБА_4 , розташованого в АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, таємно, протиправно, з території подвір'я вказаного господарства, викрав три металеві труби загальною вагою 552 кг. по ціні 5 грн. 90 коп., за 1 кілограм брухту чорного металу, на загальну суму 3256 грн. 80 коп., які належать ОСОБА_1 .. Викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 07.09.2018 року застосовано до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чорнухи, Полтавської області, жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який в стані неосудності вчинив суспільно-небезпечне діяння передбачене ч.2 ст.185 КК України, примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 03.10.2018 року визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, вказаною крадіжкою відповідачами заподіяно матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_1 , тому відповідно до положень ч.1 ст.1166 ЦК України позивач ОСОБА_1 має право на відшкодування шкоди завданої неправомірними діями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як особою яка її завдала, в повному обсязі, в зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду в якому просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на його користь 7350 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок злочину.
Ухвалою суду від 03.12.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання ( а.с.19).
Ухвалою суду від 14.01.2019 року призначено по справі судовий розгляд ( а.с.31).
Ухвалою суду від 04.06.2019 року закрито провадження у справі в частині стягнення коштів із ОСОБА_2 в зв'язку з відмовою від позову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Поденежний Г.О. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Школьний В.А. не заперечував стосовно задоволення позову до відповідача ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_3 позов визнав.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення злочину підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 07.09.2018 року застосовано до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чорнухи, Полтавської області, жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який в стані неосудності вчинив суспільно-небезпечне діяння передбачене ч.2 ст.185 КК України, примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ( а.с.9-10). Вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 03.10.2018 року визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік ( а.с.11-13).
Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
У свою чергу, загальні підстави відшкодування майнової шкоди визначені ч. 1 ст. 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним факт заподіяння зазначеною крадіжкою відповідачами матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_1 на суму 7350 гривень розрахунок якої виходить із довідки про вартість труби станом на час звернення позивача з позовом до суду (а.с.8).
Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінюючи подані докази сторонами та вищевикладені обставини суд погоджується у повній мірі з наведеними позивачем доказами на підтвердження заподіяння йому відповідачем шкоди, внаслідок злочинних дій, а також обставин, при яких така шкода була заподіяна внаслідок вчинення кримінальних правопорушень відповідачами у сумі 7350 грн., яка ОСОБА_2 частково відшкодована, виходячи з положень ст. ст.1166,1177 ЦК України, а також як було встановлено в судовому засіданні що відповідачем ОСОБА_3 добровільно було сплачено позивачу ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1600грн. до початку розгляду справи, а тому з урахуванням вище вказаних обставин справи встановлених в судовому засіданні, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2100 грн.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду судовий збір за стягнення матеріальної шкоди не сплачувався, оскільки відповідно до п.6 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору звільняються.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою закріплені ставки судового збору, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В даному випадку судовий збір на день подачі позовної заяви 26 листопада 2018 року становить 704 грн.80 коп. Таким чином з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави 704 (сімсот чотири) грн 80 копійок судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за №6 від 27.03.1992 року із змінами та доповненнями, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 1166, 1177 ЦК України, ст. ст.3,4,12-15, 76, 80 - 83, 141, 217-246, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення злочину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер суду невідомий на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , матеріальну шкоду заподіяну злочином в розмірі 2100 ( дві тисячі сто) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 704 ( сімсот чотири) грн.80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.
Повний текст виготовлено: 04.06.2019 року.
Суддя -