Справа № 357/4364/19
2/357/2641/19
"31" травня 2019 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Піщанське», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності спадкового майна спадкодавцю, визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-
Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_4 . Після її смерті спадщину прийняв його батько ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, після його смерті спадщину отримали позивач, його сестра ОСОБА_3 та його мати ОСОБА_2 Зазначає, що його бабуся ОСОБА_4 перебувала у членах колгоспу ім.. Димитрова, правонаступником якого є ТОВ «Піщанське», однак на момент розпаювання земельних часток (паїв) та формуванні відповідних списків членів КСП «Піщанське». остання не була включена до вказано списку. Посилаючись на те, що його бабуся помилково не була включена до списку пайовиків на момент розпаювання, мала право на земельну частку (пай), площею 2,84 га, що знаходиться на території Піщанської сільської ради Білоцерківського району, а відповідно позивач має право на отримання права власності на земельну частку (пай), яка належала б його бабусі в порядку спадкування. А тому, просить суд встановити факт належності ОСОБА_4 права на земельну частку (пай) в розмірі 2,84 га, що розташована на території Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, як члену колгоспу ім. Димитрова (КСП «Піщанське»), правонаступником якого є ТОВ «Піщанське» та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом, на зазначену земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_4 .
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, в зв'язку з чим підлягала залишенню без руху з наступних підстав.
Зокрема, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України позивач не надав документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік".
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотоку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З додатків до позовної заяви не вбачається даних щодо вартості майна чи проведення будь-якої оцінки цього майна.
Разом з цим, в матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору на суму 1 152,60 грн.
Слід зазначити, що позивачеві необхідно зазначити ціну позову, виходячи з дійсної /ринкової/ вартості спірного майна, що можливе за допомогою проведення відповідного експертного дослідження і необхідне для встановлення розміру судового збору.
Отже, позивачеві необхідно доплатити судовий збір у розмірах, визначених відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", виходячи з дійсної /ринкової/ вартості спірного майна і надати до суду підтверджуючі документи.
Враховуючи виявлені недоліки, ухвалою суду від 13.05.2019 року зазначену позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На виконання ухвали суду від 13.05.2019 року позивачем 28.05.2019 року через канцелярію суду подано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 253,00 грн. та довідку Приватного підприємства «Український центр експертиз» від 28.05.2019 року про середньоринкову вартість земельної частки.
Однак, згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається із поданої ОСОБА_1 позовної заяви, вона містить в собі 2 позовні вимоги.
Тоді як в матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору на суму 1 152,60 коп. та квитанція, надана на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, в розмірі 253,00 грн., всього - 1 405,60 грн.
Отже, судовий збір сплачено не в повному обсязі, зазначені в ухвалі суду від 13.05.2019 року недоліки позовної заяви позивачем не усунуто.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне подану позовну заяву повернути позивачу та роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Піщанське», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності спадкового майна спадкодавцю, визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяБ. І. Кошель