05 червня 2019 року
Київ
справа №826/1209/14
адміністративне провадження №К/9901/15831/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С. С., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №826/1209/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування повідомлення-рішення,
03.06.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована зазначена касаційна скарга.
Водночас за приписами статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
У даному випадку постанова апеляційного суду, про касаційний перегляд якої порушується питання, складена у повному обсязі 28.02.2019, а отже останнім днем строку її касаційного оскарження, з урахуванням правил обчислення процесуального строку, встановлених статтею 120 КАС України, є 01.04.2019, тоді як касаційна скарга подана до Верховного Суду 03.06.2019, тобто з пропуском цього строку і відповідач не порушує питання про його поновлення.
Крім того касаційна скарга не оформлена у відповідності з вимогами статті 330 КАС України, оскільки, всупереч приписів частини четвертої цієї статті, до неї не додано документ про сплату судового збору.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
В той же час за правилами частини четвертої статті 6 Закону №3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
У даному випадку позовна заява подана у 2014 році, а в касаційній скарзі порушується питання про скасування судових рішень в частині, якою судами попередніх інстанцій задоволено вимогу майнового характеру (визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання по єдиному податку на 39052,50 гривень, в тому числі 31242 гривень - основний платіж, 7810,50 гривень - штрафні (фінансові) санкції).
За змістом підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становила 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
У Кодексі адміністративного судочинства України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).
Статтею 8 Закону України від 06.12.2012 №5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік", який був чинний станом на 01.01.2014, мінімальну заробітну плату установлено в розмірі 1147 гривень.
Таким чином, розмір судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги становить 3441 гривень (2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати*200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - 31219207026007; код банку отримувача (МФО) 899998; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку - 207; призначення платежу - 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
За правилами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №826/1209/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування повідомлення-рішення залишити без руху.
Встановити особі, яка подала касаційну скаргу, десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначеного недоліку. Упродовж цього ж строку відповідач має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку касаційного оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя С. С. Пасічник