Іменем України
05 червня 2019 року
Київ
справа №826/17663/16
адміністративне провадження №К/9901/35325/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2017 (суддя Балась Т.П.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 (колегія у складі суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., Чаку Є.В.)
у справі №826/17663/16
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд визнати незаконним рішення відповідача, яким позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій із видачею посвідчення встановленого зразка.
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017, в задоволенні позову відмовлено.
3. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, увалити нове рішення, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки Центрального військо-морського архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 27.05.2016 №6474 ОСОБА_1 з 22.06.1977 по 01.01.1978 працював у військовій частині НОМЕР_1 на морському танкері «Фіолент» на посаді матроса. З 02.01.1978 по 28.05.1981 позивач працював у військовій частині НОМЕР_2 на посаді матроса 1 і 2 класу на морських танкерах «Ельня», « ОСОБА_2 », морському суховантажного транспорті «Тургай».
5. Довідкою Центрального військо-морського архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 07.04.2011 №5143 підтверджується, що позивач з січня 1979 року по червень 1980 року працював у військовій частині НОМЕР_2 на посаді матроса морського суховантажного транспорту «Тургай», який з 17.01.1980 по 23.01.1980 знаходився в порту Массауа (Ефіопія).
6. В якості доказів на підтвердження періоду свого перебування в Ефіопії позивачем до матеріалів справи також надано нотаріально посвідчену заяву гр. ОСОБА_3 від 19.04.2016, в якій він зазначає про те, що ОСОБА_1 був у період з 17.01.1980 по 23.01.1980 членом екіпажу військово-морського суховантажного транспорту «Тургай» та забезпечував вивантаження гелікоптерів МІ-8, боєприпасів з борту вказаного судна на причал порту Массауа.
7. Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про встановлення йому статусу учасника бойових дій.
8. 12.12.2016 заява позивача була розглянута на засіданні комісії Київського міського військового комісаріату з питань розгляду матеріалів пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби.
9. Відповідно до витягу з протоколу від 12.12.2016 №27 у наданні статусу учасника бойових дій позивачу відмовлено, оскільки в період, зазначений позивачем, на території Ефіопії бойові дії не велись.
10. Вважаючи зазначене рішення, дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач перебував на території Ефіопії на посаді матроса морського суховантажного транспорту «Тургай» у період, що не визначений як період бойових дій.
12. Також суди зазначили про відсутність належних та допустимих доказів особистої участі позивача у бойових діях.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що він має право на отримання статусу учасника бойових дій.
14. При цьому посилається на те, що він брав участь у забезпеченні бойової діяльності військ, про що свідчить відповідна довідка, нотаріально завірені заяви свідків.
15. Також вказує, що Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року № 63 містить неправдиву інформацію щодо періоду бойових дій в Ефіопії. Цей період є значно більшим, про що свідчать ряд міжнародних документів, в тому числі численні резолюції Ради Безпеки ООН, міжнародні договори, учасником яких є і Україна.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
17. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
18. П. 2 ст. 6 зазначеного Закону визначено, що учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
19. Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
20. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року №63 затверджено Перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території.
21. Зазначеним переліком визначено, що бойові дії на території Ефіопії велись в період з грудня 1977 року - по листопад 1979 року.
22. Оскільки ОСОБА_1 не підтверджено його участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів) у зазначений період на території Ефіопії, то суди дійшли правильного висновку про відсутність у позивача підстав для надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
23. Посилання позивача на довідку Центрального військо-морського архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 07.04.2011 №5143, якою підтверджується, що позивач з січня 1979 року по червень 1980 року працював у військовій частині НОМЕР_2 на посаді матроса морського суховантажного транспорту «Тургай», який з 17.01.1980 по 23.01.1980 знаходився в порту Массауа (Ефіопія) суди обгрунтовано відхилили.
24. Так, період праці позивача з січня 1979 року по червень 1980 року у військовій частині НОМЕР_2 на посаді матроса морського суховантажного транспорту «Тургай» не свідчить про його участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів) у зазначений період на території Ефіопії. Водночас період знаходження морського суховантажного транспорту «Тургай» в порту Массауа з 17.01.1980 по 23.01.1980 знаходиться поза періодом бойових дій на території Ефіопії, який передбачено у Постанові Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 (з грудня 1977 року - по листопад 1979 року).
25. З цих же підстав не може бути взята до уваги і нотаріально засвідчена заява громадянина ОСОБА_3 , який зазначив, що ОСОБА_1 у період з 17.01.1980 по 23.01.1980 був членом екіпажу військово-морського суховантажного транспорту «Тургай» та забезпечував вивантаження гелікоптерів МІ-8, боєприпасів з борту вказаного судна на причал порту Массауа.
26. Щодо спірного, на думку позивача, питання періоду бойових дій на території Ефіопії, який є значно більшим, ніж закріплено в постанові Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року № 63, то необхідно вказати наступне.
27. Як зазначалось вище, перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України (абз. 3 п. 2 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
28. Це положення Закону кореспондує з постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року № 63, якою і визначено, що бойові дії на території Ефіопії велись в період з грудня 1977 року - по листопад 1979 року.
29. Тобто, для цілей визначення осіб, які визнаються учасниками бойових дій, законодавство через надання Кабінету Міністрів України відповідного повноваження, визначає саме такий період, перебування в який, дає особі підстави бути визнаною учасником бойових дій згідно з законодавством України.
30. Посилання позивача на Резолюції Ради Безпеки ООН (зокрема, S/RES/1344 (2001) від 20.03.2001, S/PRST/2001/4 від 09.02.2001) не може бути взято судом до уваги, оскільки зазначені резолюції не встановлюють період бойових дій в Ефіопії та стосуються міжнародних відносин, а не питань статусу ветеранів війни та їх соціального захисту.
31. Необґрунтованим є посилання позивача і на Угоду про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15.04.1994, що ратифікована Україною 26.04.1996 та набрала чинності для України 27.06.1996, а саме на Протокол про внесення змін та доповнень до вказаної Угоди, відповідно до якого додаток 1 до Угоди доповнено п. 7, згідно з яким, зокрема, бойові дії на території Ефіопії тривали з грудня 1977 року по листопад 1990 року, оскільки зазначений Протокол підписаний урядами держав-учасників СНД 30.10.2015, але не підписаний Урядом України, відтак його дія не поширюється на Україну.
32. Не може бути взяте до уваги також і рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.11.2017 у справі №753/16230/17, яким встановлено факт участі ОСОБА_1 у забезпеченні бойової діяльності військ ВМФ СРСР на території республіки Ефіопія з 17 січня по 23 січня 1980 року, оскільки такого рішення не існувало на час ухвалення судами першої та апеляційної інстанції оскаржуваних рішень у даній справі, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальних повноважень досліджувати та надавати оцінку доказам, встановлювати та визнавати доведеними обставини (ч. 1 ст. 220 КАС України).
33. До того ж, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29.11.2017 у справі №753/16230/17, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, скасовано постановою Апеляційного суду м. Києва від 29.01.2018.
34. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.
35. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 у справі №826/17663/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб