04 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/4174/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
за участі представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29.03.2019 року (рішення ухвалене м. Львові судом у складі головуючого судді Теслюка Д.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-
У березні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить скасувати постанову про порушення митних правил №7562/20900/18 від 12 березня 2019 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що порушення митних правил передбачене ч.3 ст. 470 Митного кодексу України характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений митним органом, а тому на переконання позивача вказане адміністративне правопорушення не є триваючим. Крім того, також звертає увагу також на дію обставини непереборної сили, зокрема поломку транспортного засобу про, що було повідомлено митний орган та надано підтверджуючі документи на обставини дії факту непереборної сили. Просив позов задоволити.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 29.03.2019 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_2 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.12.2018 р. близько 17.44 год. в зону митного контролю на виїзд з України по смузі руху «Зелений коридор» пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС заїхав транспортний засіб марки «Ford Galaxy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_2 , в якому гр.України ОСОБА_2 слідував як водій.
Під час митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про автомобіль та осіб, які слідували в ньому, в АСМО «Інспектор», шляхом здійснення оперативного запиту до єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), на підставі аналізу переміщень за даними ФМ «Пасажирський пункт пропуску», ФМ «Диспетчер зони митного контролю» АСМО «Інспектор» з'ясовано, що він 17.11.2018 р. о 19:05 год. через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ввіз на територію України автомобіль марки «Ford Galaxy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_2 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 90 МК України, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Разом з тим, було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля марки «Ford Galaxy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_2 , станом на 16.12.2018 р.
Зазначені обставини підтверджуються протоколом про порушення митних правил №7562/20900/18 від 16.12.2018 р., складеним державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС Крижко Д.С., у присутності ОСОБА_2
Також, позивач ОСОБА_2 повідомив, що оскільки мало місце непереборної сили, а саме поломка та ремонт автомобіля марки «Ford Galaxy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , просить звільнити його від відповідальності (а.с.13).
12.03.2019 р. заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником УПМП та МВ Муха О.С. винесено постанову в справі про порушення митних правил №7562/20900/18, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Відповідно до 1 ст.90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.3 ч.1 ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
Строки транзитних перевезень встановлюються ст.95 МК України, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Частиною 3 ст. 470 МК України встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, транспортний засіб, керований позивачем ОСОБА_3 , не є транспортним засобом комерційного призначення, проте на нього поширюється регулювання ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергію, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар».
Згідно ч.1 ст. 192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 передбачено, що до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.
Апеляційний суд звертає увагу, що надані позивачем документи підтверджують, що ввезений ним на митну територію України автомобіль перебував на ремонті, та не містять жодних доказів про те, що даний ремонт був вимушеним і його потребував вищевказаний автомобіль внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.
Вихід же з ладу транспортного засобу та його подальший ремонт як такі самі по собі не можуть бути прирівняні до аварії або дії обставин непереборної сили.
Таким чином, терміни перебування автомобіля на ремонті не підлягають виключенню зі встановленого ч. 1 ст. 95 МК України строку транзиту в контексті ст. 192 МК України, й дані обставини не можуть бути застосовані у розумінні ч.І ст. 460 МК України.
Відповідно до ч.1 ст. 491 Митного кодексу України однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є: безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.
Частиною 1 ст. 494 Митного кодексу України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що 12.03.2019 року заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником УПМП та МВ Муха О.С. винесено постанову в справі про порушення митних правил №7562/20900/18, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн
Відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше, ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Отже, підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною 3 статті 470 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.
Згідно ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі, передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Частиною 3 статті 470 Митного Кодексу України передбачено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів. Тобто, обов'язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку вивезення більш як на 10 діб, що вже свідчить про триваючий характер правопорушення. А тривати дане правопорушення може від кількох днів до кількох років, а тому вважається формально закінченим з моменту фіксування такого у протоколі про порушення митних правил.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 02 листопада 2018 року (справа №466/8893/16-а, адміністративне провадження №К/9901/38533/18).
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29.03.2019 року у справі №464/1628/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 05.06.2019 року