05 червня 2019 року
Київ
справа №0840/3449/18
адміністративне провадження №К/9901/15815/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі № 0840/3449/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -
03.06.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення суду апеляційної інстанції у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом якої є оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені на загальну суму в розмірі 6958, 21 гривень за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на наведене та виходячи з того, що сума щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваного рішення відповідача становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176 200 гривень > 6958, 21 гривень) колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що зазначена справа має виняткове значення для нього та подана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Також скаржник посилається на положення підпункту «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України мотивуючи це тим, що без відкриття касаційного провадження у цій справі - особа позбавлена можливості спростувати фактичні обставини і порядок застосування норм щодо відповідальності.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі, а тому не може прийматись судом, як виключний випадок.
Поряд колегією суддів враховано, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі, на підставі яких суд ухвалив рішення про задоволення позову, у повній мірі відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (справа № 812/1209/16), а саме, що за умов встановлення факту сплати платником єдиного внеску у встановлений законодавством строк на помилковий, але на дійсний казначейський рахунок органу доходів і зборів, такий платник податку не вважається таким, що пропустив строк сплати податку, у зв'язку з чим нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплати єдиного внеску є неправомірним.
Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на положення підпункту «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки, скаржником не наведено жодної обставини, яка б давала підстави вважати, що він, як особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржено судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі № 0840/3449/18.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду