№2-26/2010 р.
іменем України
13 січня 2010 року Бершадський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді Гуцола В. І.
при секретарі Терлецькій О.В.
з участю адвокатів представників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди,
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди з тих підстав, що як стверджує, 16.07.2009 року в с.Осіївка, в другій половині дня, відповідач на пасовищі біля с.Осіївка, випасав групу корів, в тому числі і її корову Зорку, котра придбана нею 20.07.2009 року за сім тисяч гривень. При випасі худоби відповідач не приділяв належної уваги до випасання її корови, в результаті чого корова, поївши мокрої люцерни, захворіла на тимпанію рубця (вздуття). Відповідач не своєчасно побачив захворювання тварини, тому вимушений був дорізати корову. Просить стягнути з відповідача шість тисяч гривень заподіяної майнової шкоди.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 підтримує свої вимоги.
Представник позивача адвокат ОСОБА_5 підтримує позовні вимоги ОСОБА_3
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, пояснивши, що коли він пас корову позивачки, то вона могла з'їсти павука і здутися або померти від старості, тому що тоді, коли він пас корови, було дуже жарко Крім того, позивачка вже отримала за реалізоване від забитої корови м'ясо дві тисячі гривень. Він не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, дружина також не працює. Просить в позові відмовити.
Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що оскільки ветеринарна експертиза не встановила причини загибелі корови позивачки, вважає вину її довірителя в загибелі тварини не доведеною, тому просить в позові відмовити.
Заслухавши сторін, їх представників, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 16 липня 2009 року в другій половині дня на пасовищі поблизу с.Осіївка Бершадського району відповідач випасав корову позивачки. Халатно віднісшись до випасання худоби, відповідач допустив, що корова відповідачки поїла мокру люцерну, від чого захворіла на тимпанію рубця (вздуття) і внаслідок того, що відповідач пізно побачив цю хворобу, вимушений був дорізати корову позивачки.
Факт хвороби корови та послідуючого її дорізування сторони не заперечують.
Той факт, що корова захворіла саме на тимпанію рубця (вздуття) внаслідок того, що поїла мокрої люцерни, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, згідно з якими відповідач неуважно відносився до своїх обов'язків по випасанню корови, не слідкував за її станом, симптоми хвороби корови позивачки вказували на захворювання (вздуття) внаслідок з'їдання мокрої паші.
Вартість корови, за яку її придбала позивачка, сторонами не оспорюється. Як стверджує позивачка і це підтвердив свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні, вартість корови, за яку ОСОБА_3 придбала корову влітку 2009 року, становить сім тисяч гривень.
Позивачка стверджує в суді, що за реалізоване м'ясо забитої корови вона отримала одну тисячу сімсот п'ятдесят гривень.
Виходячи з вищенаведеного, майнова шкода, заподіяна позивачці, становить п'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1193 ч.ч.2,4 ЦК України, суд, в залежності від ступеня вини особи, яка завдала шкоду та залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину, може зменшити розмір відшкодування шкоди.
Враховуючи, що відповідач заподіяв шкоду позивачеві з необережності, постановою Бершадського РВ ГУМВС України у Вінницькій області від 24.07.2009 року в порушенні кримінальної справи щодо відповідача ОСОБА_4 по ст. 194 КК України відмовлено по ст.6 п.2 КПК України, враховуючи його матеріальне становище, що він не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, суд вважає, що законним і справедливим буде стягнення з нього заподіяної шкоди в розмірі двох тисяч шістсот двадцяти п'яти гривень. В іншій частині позову слід відмовити.
Як видно з квитанцій про оплату державного мита (судового збору), про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та про оплату правової допомоги, позивач сплатив 60 гривню державного мита та 120 гривень ІТЗ.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України ці судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Як видно з угоди на надання правової допомоги, позивач оплатив 400 гривень за надання йому правової допомоги.
Виходячи з граничних розмірів компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги позивачу, з відповідача на користь позивача згідно зі ст. 84 ч.2 ЦПК України підлягає стягненню 200 гривень цих витрат.
На підставі ст.ст.1166, 1192, 1193 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11, 60,84, 88, 213-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2625 гривень заподіяної майнової шкоди, 200 гривень витрат за надання правової допомоги та 150 гривень судових витрат.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня його проголошення не подана заява про апеляційне оскарження та якщо протягом 20 днів після подання заяви не подана апеляційна скарга.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі на протязі 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та на протязі 20 днів з дня подачі заяви шляхом подачі апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.