У Х В А Л А № 2-174 /2010 р.
23 лютого 2010 року Бершадський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді Гуцола В.І.
при секретарі Терлецькій О.В.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на частину майна, придбаного під час сумісного проживання та в шлюбі,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на частину майна, придбаного під час сумісного проживання та в шлюбі, з тих підстав, що як стверджує, в 1995 році в місті Магадан (РФ) вона познайомилась з гр. ОСОБА_2 та через деякий час почали проживати спільно (сумісно ) в громадянському шлюбі. На той час її дівочим прізвищем було «ОСОБА_1». В липні 1999 року ОСОБА_2 приїхав в Україну на постійне місце проживання, де набув громадянства України і почав проживати в м. Бершадь Вінницької області. В листопаді 1999 року позивачка також приїхала в Україну в м. Бершадь Вінницької області, де продовжила сумісно проживати з відповідачем в громадянському шлюбі. Батьки позивачки надали їй матеріальну допомогу на купівлю квартири в м. Бершадь, а оскільки відповідач вже набув громадянство України, то договір купівлі-продажу, так само як і інші документи, вони вирішили оформити саме на нього. 27 червня 2001 року між ОСОБА_2 та мешканкою м. Бершадь ОСОБА_3 був укладений письмовий, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, серії АЕА № 987866. За рахунок її коштів було здійснено також і документальне оформлення житла, а також його ремонт. Після придбання квартири та проведення в ній ремонту вона з ОСОБА_2 15 листопада 2002 року зареєстрували законний шлюб. В грудні 2003 року, знаходячись у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, вона на власні кошти, подаровані їй батьками, купила автомобіль «Рено Кліо», право власності на який було зареєстроване на її чоловіка. Просить визнати за нею право особистої приватної власності на частину майна придбаного під час спільного сумісного проживання, а також під час шлюбу з відповідачем на квартиру та на автомобіль.
Оскільки позовна заява не відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме: не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину чи наявність підстав для звільнення від доказування, вона відповідно ст.121 ч.1 ЦПК ухвалою суду від 11 лютого 2010 року вона була залишена без руху і позивачеві був наданий строк до 18 лютого 2010 року для виправлення недоліків позовної заяви, роз'яснено, що у випадку не виправлення недоліків позовної заяви вона буде визнана неподаною і повернута їм.
У встановлений судом строк заявник недоліків заяви не виправив, не зазначив обставини, якими обґрунтовує свої вимоги про визнання права особистої приватної власності на частину майна, придбаного під час сумісного проживання та в шлюбі, не зазначив докази, що підтверджують його право майно чи наявність підстав для звільнення від доказування.
Згідно з ч.2 ст.121 ЦПК України, якщо позивач у встановлений судом строк не виправив недоліки заяви, вона повинна вважатись неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 121 ч.1, 209,210 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на частину майна, придбаного під час сумісного проживання та в шлюбі залишити без розгляду та повернути її позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.