Іменем України
09 березня 2010 року. м. Сімферополь.
Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Мельник Т.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22.01.2010 р. щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
Постановою суду ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.122-2 КУпАП, і на нього накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 3 місяця за те, що він 24.12.09 о 10.00 год. у м. Сімферополі по вул. Кечкеметській, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21070, р.н. НОМЕР_1, на вимогу працівника ДАІ не зупинився.
У скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити. Стверджує, що правопорушення не вчиняв, співробітника ДАІ не бачив взагалі. Свої вимоги мотивує тим, що в матеріалах справи немає доказів, які свідчать про наявність в його діях складу інкримінованого правопорушення. Справу розглянуто неповно та поверхово без дослідження усіх обставин, у тому числі за його відсутністю, що позбавило його можливості надати суду докази щодо обставин справи, чим були порушені його права на захист. Протокол складено з порушенням закону. Не прийняти до уваги його пояснення та пояснення свідка ОСОБА_2 Зазначає, що службовий транспортний засіб робітника ДАІ знаходився на невідповідному місті..
Перевіривши доводи скарги, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав вимоги останньої, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, обґрунтовуючи свій висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, послався на протокол про адміністративне правопорушення (а.с.1), з якого вбачається, що його складено саме за невиконання водієм вимог про зупинку, а також на пояснення свідків. Проте з наданого апеляційному суду другого екземпляру протоколу про адміністративне правопорушення, який був виданий згідно з ч.2 ст.254 КУпАП правопорушнику, вбачається, що робітниками ДАІ при оформленні протоколу зазначено лише одного свідка - ОСОБА_2 Таким чином, відомості про інших свідків, зокрема ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також посилання на їх пояснення були дописані в перший екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення вже після його оформлення, що є неприпустимим і суперечить ст.256 КУпАП, та підтверджує доводи апелянта про те, що зазначених свідків на місці вчинення правопорушення та складення протоколу не було. За викликом апеляційного суду у судове засідання вони не з'явилися. На підставі наведеного вважаю, що їх пояснення не можуть бути розглянуті як докази у справі.
Справа № 33-232/10 Суддя у першій інстанції - Михайлов В.Є.
Проте вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 знаходить своє підтвердження у рапорті працівника ДАІ Шабдінова М.С. (а.с.2) та поясненнях інспектора ДПС ДАІ Березюка А.В. (а.с.8), доказів, підтверджуючих протиправні дії працівників ДАІ, суду не надано.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був сповіщений про час та місце слухання справи, що підтвердив власноручним підписом. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, у зв'язку з чим неможна погодитися з доводами апелянта про порушення щодо нього прав на захист.
До пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд відноситься критично, оскільки вони суперечать матеріалам справи та є способом захисту правопорушника з метою уникнути відповідальності за вчинення правопорушення.
Перевірка місця знаходження службового транспортного засобу на час виконання своїх службових повноважень співробітниками ДАІ не входить до компетенції суду, тому доводи апелянта в цій частині є неспроможними.
Порушень норм КУпАП при розгляді справи судом першої інстанції не вбачається.
Однак, при призначені адміністративного стягнення судом першої інстанції необґрунтовано зазначена відсутність пом'якшуючих відповідальність обставин, зокрема не враховано, що за даними ДАІ АР Крим (а.с.9) ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення вперше, що свідчить про його законослухняність.
Враховуючи вищенаведене та особу правопорушника, вважаю можливим змінити призначене адміністративне стягнення на штраф.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22.01.2010 року щодо ОСОБА_1 за ст.122-2 КУпАП змінити, обрати йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 (ста сімдесяти) грн. на рахунок Сімферопольської міської ради АРК 33117336700002, код банку (МФО ГУДКУ) 824026, код ЄДРПОУ 34740405.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Мельник Т.О.