Справа № 810/574/16 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
29 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ганечко О.М.,
суддів Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» Савельєвої А.М. щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку № 18178 П-1-980 від 09.07.2015;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» Савельєву А.М. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку № 18178П-1-980 від 09.07.2015.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 09.07.2015 № 18178П-1-980.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 09.07.2015 № 18178П-1-980.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення норм матеріального права просить оскаржувану постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 провадження у даній справі було зупинено до розгляду Конституційним Судом України Конституційного подання Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Дана справа надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до ч. 3 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України, як суду, визначеного ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якому передаються справи Київського апеляційного адміністративного суду, що припинив здійснювати правосуддя.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 справу прийнято до провадження Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі № 810/574/16 задоволено.
Поновлено апеляційне провадження у справі № 810/574/16 за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.07.2015 між ОСОБА_1 (клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк» (банк) укладено договір № 18178П-1-980 банківського рахунку, згідно якого, банк відкриває для клієнта поточний рахунок у гривні, здійснює його розрахунково-касове обслуговування протягом операційного часу, але в межах роботи установи банку (операційний день: робочий день банку, що припадає на понеділок - п'ятницю) та здійснює нарахування процентів, на умовах та у порядку, визначених цим договором та чинним законодавством України (у тому числі і нормативно-правовими актами Національного банку України), внутрішніми нормативними актами банку та цим договором. (а. с. 11-12)
09.07.2015 позивач через касу банку вніс кошти для зарахування на власний поточний рахунок у сумі 200000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 09.07.2015 № 14882 та випискою по особовим рахункам. (а. с. 13-14)
На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 452/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.07.2015 № 130 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Радикал Банк», яким запроваджено тимчасову адміністрацію з 10.07.2015 по 09.10.2015 та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк». (а. с. 77-78)
На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.11.2015 № 769 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» (а. с. 79) Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.11.2015 прийнято рішення № 203 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку, яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Радикал Банк» з 10.11.2015 по 09.11.2017 включно з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду з делегування усіх повноважень ліквідатора Савельєвій А.М. (а. с. 80)
У зв'язку з прийняттям Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.11.2015 рішення про початок ліквідації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з 13.11.2015 розпочав виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» з 13.11.2015 по 24.12.2015 включно могли звертатись до установ банку-агента Фонду - Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро».
18.11.2015 позивач, як вкладник Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», у зв'язку з його ліквідацією, звернувся до відповідача про включеня його даних до переліку ПАТ «Радикал Банк» на виплату, оскільки, як зазначив позивач, при його зверненні до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» йому було повідомлено про відсутність його даних у списках на виплату вкладникам ПАТ «Радикал Банк».
Повідомленням від 19.11.2015 № 3626 Публічне акціонерне товариство ПАТ «Радикал Банк» повідомило позивача, що відповідно до положень частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) банком з позивачем, а саме: трансакція ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошових сум з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами» на суму 200000,00 грн., дата трансакції 09.07.2015, час вчинення трансакції 18:25 (а. с. 16).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що Уповноваженою особою не доведено наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для визнання нікчемним договору банківського вкладу, а висновок про нікчемність правочину грунтується на припущеннях, з огляду на що, він є необгунтованим та безпідставним.
Колегія суддів при прийнятті даної постанови, виходить з наступного.
Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Так, вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Підстави для визнання правочину (у тому числі договору) нікчемним визначені, зокрема, у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (до набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII), яка визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VII, частину третю статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнено пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як «здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства».
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.
При цьому, положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
До того ж, Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах.
Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) дійшов висновку, що перелік передбачених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.
Положення статті 228 Цивільного кодексу України, не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У цьому рішенні, суд зазначив також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 ЦК України та частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2015 між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк» укладено договір № 18178П-1-980 банківського рахунку, за змістом якого банк відкриває та здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта, на виконання якого позивачем було внесено через касу банку кошти в розмірі 200000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 09.07.2015 № 14882, а також випискою по особовим рахункам позивача з 01.07.2015 по 15.07.2015.
Так, наказом Тимчасової адміністрації ПАТ «Радикал Банк» від 09.11.2015 № 204 визнано такими, що є нікчемними відповідно до ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (трансакції в системі АБС Б2 щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси Банку 09.07.2015 поза межами робочого часу та/або операційного дня, а також трансакції в системі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси Банку 09.07.2015 за одним й тим самим часом проведення трансакції в одній касі одним і тим же касиром), які пов'язані з вкладними (депозитними) операціями за договорами банківського вкладу (депозиту) та/або договорами банківського рахунку (поточними рахунками), а також зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб в ПАТ «Радикал Банк», згідно з Додатком №1 до цього наказу (пункт 1). Згідно з пунктом 2 цього ж наказу правочини, що визнані нікчемними за цим наказом, вважати недійсними з моменту їх вчинення відповідно до ст. 236 ЦК України.
Крім того, колегія суддів не приймає доводи відповідача щодо проведення операції зарахування коштів позивача на банківський рахунок у позаопераційний час, оскільки реальність внеску не спростовується лише часом вчинення операції, якщо не встановлено протиправних дій працівників банку чи інших суттєвих порушень чинного законодавства.
Так, залучивши 09 липня 2015 року до каси банку грошові кошти у сумі 200000,00 грн. згідно квитанції від 09.07.2015 № 14882 за даними журналу аналітичних рахунків банку (витяг з журналу а.с. 111-112), банківський рахунок за укладеним договором банківського рахунку ПАТ «Радикал Банк» відкрив позивачу тільки о 00:16 год. 10 липня 2015 року, при цьому вирахувавши плату за проведення операції відкритя відповідного рахунка, що склало 60,00 грн. із внесеного позивачем вкладу 09.07.2015, що проведено 10.07.2015 о 9:04:59 год. (виписка по особовому рахунку за 09.07.2015, а. с. 113).
Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що спірна операція була здійснена в післяопераційний час, що також свідчить про їх нікчемність, позаяк такі обставини не можуть бути самостійною підставою для сумніву в добросовісності позивача як вкладника при виконанні умов договору банківського вкладу (рахунку). Доводи про наявність у працівників банку та позивача спільного умислу на неправомірні дії не підтверджуються жодними доказами, а факт знаходження коштів на рахунку позивача не заперечується відповідачем.
Так, квитанції формуються не позивачами, а працівниками банку, а тому, відсутність на них часу виконання операцій не може слугувати безумовною підставою для визнання правочинів (договорів) нікчемними, тому такі доводи судів є безпідставними та необґрунтованими.
Згідно наявної в матеріалах справи квитанції, зарахування коштів на депозитний рахунок позивача відбулось 09.07.2015.
При цьому, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.
Згідно зі статтею 8 цього банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Таким чином, обставини здійснення переказу коштів на рахунок позивача в післяопераційний час не можуть бути доказом нікчемності укладених договорів, оскільки, вкладник не несе відповідальності за фактичне здійснення переказу працівниками банку в післяопераційний час.
Варто врахувати, що договір банківського рахунку № 18178П-1-980, укладений між позивачем та ПАТ «Радикал Банк», підписаний позивачем та уповноваженою особою банку 09.07.2015.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази відмови банком в обслуговування рахунку позивача, або у відмові у відкритті рахунку.
Тобто, позивач, зробивши вклад до Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», набув статусу вкладника Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», в розумінні ст. 2 Закону №4452-VI.
Таким чином, позивач, як вкладник Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», після прийняття рішення від 09.11.2015 № 769 про ліквідацію зазначеного банку, набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів третьої особи в межах граничного розміру відшкодування коштів.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Радикал Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з позицією судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в за рахунок Фонду.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14, в редакції, чинній з 11 листопада 2014 року, Банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити, зокрема направлення до Фонду файлів із: переліком вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону; переліком осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку; переліком осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що ще не виконане.
Пунктом 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами визначено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
При цьому, як пунктом 6 розділу ІІ, так і пунктом шостим розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами надано право Уповноваженій особі і під час здійснення тимчасової адміністрації, і на стадії ліквідації банку подавати до Фонду зміни/додаткову інформацію стосовно вкладників.
Таким чином, протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа зобов'язана направити до Фонду три переліки вкладників відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, які в подальшому перевіряються Фондом на предмет правильності їх складення, при цьому протягом цього часу Уповноважена особа також здійснює перевірку правочинів на предмет їх нікчемності, приймає відповідні рішення про виявлення таких фактів і повідомляє про це сторін правочину.
Протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Уповноважена особа зобов'язана сформувати та подати до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Тобто, увесь масив вкладників - фізичних осіб зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку має бути віднесений до відповідного переліку, який передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, при цьому Уповноважена особа за наявності відповідних правових підстав протягом усього часу ліквідації може вносити відповідну додаткову інформацію стосовно вкладників.
Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставин справи в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором банківського рахунку № 18178П-1-980 від 09.07.2015.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, в її задоволенні необхідно відмовити, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Є.О. Сорочко
А.Ю. Коротких
Повний текст постанови складено 31.05.2019.