10 березня 2010 р. № 46/84-08-36/393
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Технологія"
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 30.11.2009
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомКомунального підприємства "Бюро майнових відносин"
до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія",
2.Головного управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації
третя особаХарківська обласна рада
провизнання недійсним договору оренди та виселення
за зустрічним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія"
до1.Комунального підприємства "Бюро майнових відносин";
2.Харківська обласна державна адміністрація; 3.Харківська обласна рада
провизнання незаконними дій
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:не з'явилися
від відповідачів:1.Демченко В.М. -директор, 2.не з'явилися
від 3-тої особи:не з'явилися
Ухвалою від 30.11.2009 Київського апеляційного господарського суду відмовлено ТОВ "Технологія" у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Ухвала мотивована тим, що заявником не надано суду доказів на підтвердження дати фактичного отримання оскаржуваної ухвали.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції ТОВ "Технологія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить рішення господарського суду та ухвалу апеляційної інстанції скасувати, мотивуючи тим, що судами порушені норми процесуального права, зокрема, ст. ст. 51, 53 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Ухвалою від 19.10.2009 господарського суду м. Києва залишено без розгляду зустрічну позовну заяву. Дану ухвала, згідно проставленого штемпеля на зворотній стороні цієї ухвали, направлено учасникам судового процесу 22.10.2009.
ТОВ "Технологія" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 01-04/11 від 04.11.2009 та з клопотанням про поновлення пропущеного строку, в обгрунтування якого останній вказав, що ухвалу від 19.10.2009 господарського суду м. Києва ним отримано поштою лише 02.11.2009.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України відновлення пропущеного строку здійснюється апеляційним господарським судом за наявності поважної причин для його пропуску.
Застосовуючи ст. 53 цього Кодексу, до поважних причин принагідно відносити, зокрема, отримання заявником судового рішення після закінчення процесуального строку на його оскарження. Однак, суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та ухвалою суду відмовив у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, якою суб'єкта оскарження обмежено у здійсненні прав, передбачених п.8 ч.3 ст.129 Конституції України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Касаційна інстанція зазначає, що вразі сумнівів стосовно фактичного отримання товариством оскаржуваної ухвали суд повинен був в силу ст.38 Господарського процесуального кодексу України витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення апеляційної скарги.
За таких обставин, оскаржену ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною та обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню з передачею справи до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги позивача на ухвалу господарського суду міста Києва до провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119 - ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу від 30.11.2009 Київського апеляційного господарського суду зі справи № 46/84-08-36/393 скасувати.
Справу направити до Київського апеляційного господарського суду для перегляду по суті.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П. Коробенко