29 травня 2019 р. Справа № 520/1429/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бершова Г.Є.,
суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2019, суддя Шевченко О.В., м. Харків, повний текст складено 19.03.19 по справі № 520/1429/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправною та скасування вимоги,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 року № Ф-2332-53, яку винесено Головним управлінням ДФС у Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 року позов залишено без задоволення.
Позивач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС у Харківській області протиправно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 року № Ф-2332-53, оскільки підприємницька діяльність позивача припинена.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця 12.09.2013 року номер запису: 2 458 000 0000 032989 (а.с. 12 - 14).
Позивач є платником єдиного внеску з 13.09.2013 року за № 4740.
Головним управлінням ДФС у Харківській області сформовано у відношенні позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 року № Ф-2332-53 на суму єдиного внеску 15 819,54 грн. (а.с. 11).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 року № Ф-2332-53 сформована відповідачем правомірно, позивач в момент її формування перебував в статусі ФОП та був платником єдиного внеску.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.4 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст. 6 вказаного Закону).
Як вбачається з матеріалів справи позивач зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця 12.09.2013 року номер запису: 2 458 000 0000 032989, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 12 - 14).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 року №820/1703/16 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задоволено в повному обсязі. Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) (а.с. 15 - 16). Постанова набрала законної сили.
Згідно положень ч.8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV, фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Згідно інформації з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 року №820/1703/16 державним реєстратором було внесено 27.12.2018 року номер запису: 245 801 0000 2032989 (а.с. 14).
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 був позбавлений статусу підприємця (за рішенням суду) 27.12.2018 року, а податкова вимога № Ф-2332-53 на суму єдиного внеску 15 819,54 грн. Головним управлінням ДФС у Харківській області була виставлена 14.11.2018 року, тобто в момент коли позивач знаходився в статусі фізичної особи - підприємця та мав обов'язок сплачувати єдиний внесок згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Отже, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 року № Ф-2332-53 сформовано відповідачем правомірно, позивач в момент її формування перебував в статусі ФОП та був платником єдиного внеску, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для її скасування.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 року суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 по справі № 520/1429/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко
Постанова складена в повному обсязі 04.06.19.