Справа № 305/761/19
Номер провадження 1-кп/305/290/19
04 червня 2019 року Рахівський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
з участю: секретаря с/з - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рахів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2018 за №12018070140000879 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого неодруженого, судимого вироком Рахівського районного суду від 08 жовтня 2014 року, за ч.3 ст.185 КК України, до 4 років та 2 місяців позбавлення волі, 25.04.2017 Шевченківським районним судом м. Львів, на підставі ст.82 КК України, замінено невідбуту частину покарання на обмеження волі строком 1 рік 2 місяці 15 днів (покарання відбув повністю) ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Рахівського районного суду від 08 жовтня 2014 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, згідно якого йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці , та, 25.04.2017, Шевченківським районним судом м. Львів, на підставі ст.82 КК України, замінено невідбуту частину покарання на обмеження волі на строк 1 рік 2 місяці 15 днів, після звільнення з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Так, 07 жовтня 2018 року, близько 20 години, ОСОБА_4 , знаходячись в смт. Великий Бичків, у дворогосподарстві колишньої співмешканки ОСОБА_6 , по АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом вільного доступу, викрав з підсобного будинку ОСОБА_6 бензопилу марки «NVP GS 3500», зеленого кольору, яка, згідно висновку товарознавчої експертизи від 19.11.2018 за №11/954 становить 1920 гривень, та належить потерпілому ОСОБА_5 , внаслідок чого, завдав останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини його вчинення, вказані в обвинувальному акті. Пояснив, що, дійсно скоїв крадіжку бензопили, належної потерпілому, яка на даний час йому повернута . Більш детальні пояснення щодо обставин вчинення крадіжки давати відмовився. Зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється, усвідомлює протиправність своїх дій та їх негативні наслідки. В майбутньому подібного не допустить. Просить суворо його не карати та не позбавляти волі.
Потерпілий ОСОБА_5 , у судовому засіданні дав наступні покази. В суботу, 06 жовтня 2018 року, він пилив дрова в дворогосподарстві ОСОБА_6 . По закінченню роботи пішов додому, а належну йому бензопилу марки «NVP GS 3500», зеленого кольору залишив у ОСОБА_6 , в господарській споруді. На наступний день прийшов, щоб забрати пилу, однак, на місці її не виявив. Іванна сказала , що не знає куди поділася пила та запропонувала повідомити поліцію, що він і зробив. Згодом виявилося, що крадіжку бензопили скоїв колишній співмешканець ОСОБА_6 - ОСОБА_7 . Приблизно через два тижні бензопилу йому було повернуто, тому жодних претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має. Цивільного позову у справі не заявляє. Просить врахувати його думку та надати можливість обвинуваченому виправитися без ізоляції від суспільства.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у повному обсязі у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази у кримінальному провадженні.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_8 , дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування і в судовому засіданні послідовні, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі, чіткі, узгоджені між собою, отже достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його суспільну небезпечність, вік та здоров'я обвинуваченого (на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не є інвалідом), характеризуючі особистість обвинуваченого обставини - раніше притягався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується посередньо, неодружений. Також, суд враховує думку потерпілого щодо можливості призначення покарання обвинуваченому без ізоляції від суспільства.
Відповідно до п.4 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є - повне визнання вини та щире каяття, активне спияння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому завданих збитків , шляхом повернення викраденого.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Враховуючи викладене, виходячи з принципів: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і відбування покарання, оскільки такі за даних обставин справи були б надмірно суворим покаранням, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням положень ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 п.1 п.2 ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним і буде достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
У межах кримінального провадження, відповідно до ухвали слідчого судді Рахівського районного суду від 12.04.2019 було обрано запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , у виді цілодобового домашнього арешту, на строк з 13.04.2019 по 12.06.2019, який до вступу вироку в законну силу слід продовжити.
Процесуальні витрати на залучення експерта, що становлять 572,00 грн. (висновок товарознавчої експертизи від 19.11.2018 за №11/954), слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 в дохід держави 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні 00 коп. процесуальних витрат, за проведення товарознавчої експертизи.
Речовий доказ: бензопилу марки «NVP GS 3500», зеленого кольору, яка передана на зберігання потерпілому, по вступу вироку в законну силу,залишити ОСОБА_5 , як власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку в канцелярії суду.
Суддя: ОСОБА_1